Учень-шульга у школі...
- 08.12.2020, 16:00
- 1 023
...і батьки постійно хвилюються: як вона там, адже не така, як усі?
Однак перш ніж хвилюватися, треба з’ясувати, чи справжній шульга ваш малюк. Якщо дитина бере предмети (ложку, виделку, олівець) лівою рукою, це свідчить лише про те, що вона ліворука. А для того, щоб визначити, шульга ваш малюк чи ні, треба виявити у нього ведучі руку, ногу, вухо і око. Якщо всі вони ліві, значить, ваша дитина справжній шульга. Переконатись у цьому допоможуть прості тестові завдання.
Ведуче око. Пограйте з дитиною у гру «Підзорна труба» або «Звіздар». Для цього згорніть у трубочку аркуш паперу і запропонуйте малюкові подивитись на небо — порахувати зірки. До якого ока він піднесе «підзорну трубу», те й ведуче.
Ведуче вуха. Пограйте у годинникаря. Для цього знадобиться механічний годинник. Запропонуйте дитині послухати, чи працює годинник. До якого вуха вона його прикладе, щоб почути, що «тікає», те й ведуче.
Ведуча нога. Запропонуйте дитині пограти у футбол. Якою ногою вона битиме м’яч, та й ведуча.
Ці тести треба провести кілька разів, аби переконатися, що ваша дитина справді шульга. Якщо ж ведучі ліва рука і ліве вухо і, скажімо, права нога і праве око, то ваш малюк не шульга, а просто ліворукий. З такими дітьми переважно не виникає особливих проблем з адаптацією у школі.
Якщо ж говорити про типи шульгів, то найчастіше зустрічається генетичний, що передається у спадок від батьків-шульгів. Компенсаторний пов’язаний з ураженням головного мозку, найчастіше — лівої півкулі. Оскільки діяльність лівої руки регулюється здебільшого лівою пікулею, то у випадку будь-якої травми або хвороби на ранньому етапі розвитку дитини відповідні функції бере на себе права півкуля, і таким чином ліва рука стає ведучою. У дітей з порушенням функцій однієї з півкуль головного мозку завжди спостерігається порушення мовлення, дрібної і великої моторики, зорового сприйняття, а також просторові порушення. Вимушений тип переважно пов’язаний з травмуванням правої руки або наслідуванням рідних чи друзів.
Шульгами можна вважати до 10% людей. Ця патологія не є недоліком розвитку, це важлива індивідуальна особливість. В результаті дослідження емоційної сфери шульгів з’ясувалося, що для них характерне переважання негативних емоцій — вони здебільшого песимісти. Крім того, для шульгів характерні:
- емоційна нестриманість
- боязливість
- низьке тло настрою
- сумлінність, несміливість
- естетична вразливість
- чуттєвість
- підвищений рівень тривожності
З якими ж труднощами стикається дитина-шульга у школі, де все пристосовано для праворуких? Як показує практика, найчастіше у процесі формування навиків письма, читання і рахунку. Причина цього — порушення або недостатній розвиток зорового сприйняття, зорової пам’яті і зорово-моторної координації. Тому батьки справжніх шульгів повинні бути уважними до своїх маленьких школяриків: допомагати їм адаптуватися у школі, зважаючи на їхні особливості.
Шульга може читати букви і цифри у будь-якому напрямку — як у горизонтальному, так і у вертикальному! Це поширюється і на інші, складніші дії — читати, писати, рахувати, згадувати, інтерпретувати сюжетну картинку. Він може починати це робити з будь-якого боку, зокрема знизу догори.
Дитина-шульга відчуває труднощі, запам’ятовуючи, скажімо, хід годинникових стрілок, визначення «ліво», «право», іноді «вище», нижче".
Під час малювання шульга відчуває труднощі, розділяючи простір аркуша, що перед ним лежить, і його малюнки наповзатимуть один на другий, хоча частина аркуша залишатиметься вільною. Причина такої особливості — порушення зорового сприйняття.
Шульга важко сприймає і запам’ятовує складні конфігурації букв під час читання, тому читає повільно.
Іноді дитина плутає схожі конфігурації літер і цифр. Може написати зайвий елемент або пропустити потрібний.
Шульгам властива нестійкість почерку, дзеркальне написання літер, цифр, дуже повільний темп письма. Іноді трапляється дзеркальне письмо — написання слова з кінця.
Для шульгів більш характерні і шкільні страхи: «неправильно напишу», «неправильно прочитаю» тощо.
Правильно оганізуйте робоче місце маленького школяра. Змініть під час писання нахил зошита, положення передпліччя, подбайте, щоб світло падало справа.
Не вимагайте від дитини-шульги, щоб вона писала букви із правим нахилом. Їй буде зручніше писати прямо. Не вимагайте безвідривного письма.
Бавтеся з дитиною в ігри, які розвивають зорове сприйняття і зорово-моторну координацію.
«Що пропало?». Розкладіть на столі перед дитиною будь-які 6−8 предметів або іграшок. Нехай упродовж 30 секунд малюк подивиться на них, щоб запам’ятати, а потім закриє очі долоньками. Ви тим часом заберіть один предмет. Коли дитина розплющить очі, спитайте, що пропало. Якщо дитині важко справитися з цим завданням, зменшіть кількість предметів, а потім поступово збільшуйте.
Підберіть малюнки і попросіть дитину знайти між ними відмінності.
Розкладіть на видному місці в кімнаті 50-копійчані монети і запропонуйте дитині їх відшукати.
Маленькому школяреві дуже корисно складати пазли і мозаїку, грати в дитяче лото. Такі, на перший погляд, прості вправи допоможуть шульзі розвинути зорове сприйняття і пам’ять.
Чи варто переучувати шульгу, «поки не пізно»? Категорично ні! Це думка багатьох фахівців-психологів і вчителів. Переучування може викликати невроз, який грозить заїканням, нервовими тиками, порушенням сну та іншими неприємностями. Завдання батьків — не переучувати, а допомогти дитині-шульзі адаптуватися у світі, де все створено для «праворуких», розкриваючи при цьому особливості і таланти дитини-шульги.
Олена Плиска для газети «Добре здоров’я»