Передплата 2024 «Неймовірні історії життя»

Учень-шульга у школі...

  • 08.12.2020, 16:00
  • 1 023

...і батьки постійно хвилюються: як вона там, адже не така, як усі?

Однак перш ніж хвилюватися, треба з’ясувати, чи справжній шульга ваш малюк. Якщо дитина бере предмети (ложку, виделку, олівець) лівою рукою, це свідчить лише про те, що вона ліворука. А для того, щоб визначити, шульга ваш малюк чи ні, треба виявити у нього ведучі руку, ногу, вухо і око. Якщо всі вони ліві, значить, ваша дитина справжній шульга. Переконатись у цьому допоможуть прості тестові завдання.

Ведуче око. Пограйте з дитиною у гру «Підзорна труба» або «Звіздар». Для цього згорніть у трубочку аркуш паперу і запропонуйте малюкові подивитись на небо — порахувати зірки. До якого ока він піднесе «підзорну трубу», те й ведуче.

Ведуче вуха. Пограйте у годинни­каря. Для цього знадобиться механічний годинник. Запропонуйте дитині послу­хати, чи працює годинник. До якого вуха вона його прикладе, щоб почути, що «ті­кає», те й ведуче.

Ведуча нога. Запропонуйте дитині пограти у футбол. Якою ногою вона би­тиме м’яч, та й ведуча.

Ці тести треба провести кілька ра­зів, аби переконатися, що ваша дитина справді шульга. Якщо ж ведучі ліва рука і ліве вухо і, скажімо, права нога і праве око, то ваш малюк не шульга, а просто ліворукий. З такими дітьми переважно не виникає особливих проблем з адап­тацією у школі.

Якщо ж говорити про типи шульгів, то найчастіше зустрічається генетичний, що передається у спадок від батьків-шульгів. Компенсаторний пов’язаний з ураженням головного мозку, найчастіше — лівої півкулі. Оскільки діяльність лівої руки регулюється здебільшого лівою пікулею, то у випадку будь-якої травми або хвороби на ранньому етапі розви­тку дитини відповідні функції бере на себе права півкуля, і таким чином ліва рука стає ведучою. У дітей з порушен­ням функцій однієї з півкуль головного мозку завжди спостерігається пору­шення мовлення, дрібної і великої мо­торики, зорового сприйняття, а також просторові порушення. Вимушений тип переважно пов’язаний з травмуванням правої руки або наслідуванням рідних чи друзів.

Шульгами можна вважати до 10% людей. Ця патологія не є недоліком роз­витку, це важлива індивідуальна особли­вість. В результаті дослідження емоцій­ної сфери шульгів з’ясувалося, що для них характерне переважання негатив­них емоцій — вони здебільшого песи­місти. Крім того, для шульгів характерні:

  • емоційна нестриманість
  • боязливість
  • низьке тло настрою
  • сумлінність, несміливість
  • естетична вразливість
  • чуттєвість
  • підвищений рівень тривожності

З якими ж труднощами стикається дитина-шульга у школі, де все при­стосовано для праворуких? Як по­казує практика, найчастіше у процесі формування навиків письма, читання і рахунку. Причина цього — порушення або недостатній розвиток зорового сприйняття, зорової пам’яті і зоро­во-моторної координації. Тому батьки справжніх шульгів повинні бути уваж­ними до своїх маленьких школяриків: допомагати їм адаптуватися у школі, зважаючи на їхні особливості.

Шульга може читати букви і цифри у будь-якому напрямку — як у гори­зонтальному, так і у вертикальному! Це поширюється і на інші, складніші дії — читати, писати, рахувати, згадувати, інтерпретувати сюжетну картинку. Він може починати це робити з будь-якого боку, зокрема знизу догори.

Дитина-шульга відчуває труднощі, запам’ятовуючи, скажімо, хід годинни­кових стрілок, визначення «ліво», «пра­во», іноді «вище», нижче".

Під час малювання шульга відчуває труднощі, розділяючи простір аркуша, що перед ним лежить, і його малюнки наповзатимуть один на другий, хоча час­тина аркуша залишатиметься вільною. Причина такої особливості — порушен­ня зорового сприйняття.

Шульга важко сприймає і запам’ятовує складні конфігурації букв під час читання, тому читає повільно.

Іноді дитина плутає схожі конфігура­ції літер і цифр. Може написати зайвий елемент або пропустити потрібний.

Шульгам властива нестійкість почер­ку, дзеркальне написання літер, цифр, дуже повільний темп письма. Іноді тра­пляється дзеркальне письмо — напи­сання слова з кінця.

Для шульгів більш характерні і шкіль­ні страхи: «неправильно напишу», «не­правильно прочитаю» тощо.

Правильно оганізуйте робоче міс­це маленького школяра. Змініть під час писання нахил зошита, положення пе­редпліччя, подбайте, щоб світло падало справа.

Не вимагайте від дитини-шульги, щоб вона писала букви із правим нахи­лом. Їй буде зручніше писати прямо. Не вимагайте безвідривного письма.

Бавтеся з дитиною в ігри, які розви­вають зорове сприйняття і зорово-мото­рну координацію.

«Що пропало?». Розкладіть на сто­лі перед дитиною будь-які 6−8 пред­метів або іграшок. Нехай упродовж 30 секунд малюк подивиться на них, щоб запам’ятати, а потім закриє очі долонь­ками. Ви тим часом заберіть один пред­мет. Коли дитина розплющить очі, спи­тайте, що пропало. Якщо дитині важко справитися з цим завданням, зменшіть кількість предметів, а потім поступово збільшуйте.

Підберіть малюнки і попросіть дити­ну знайти між ними відмінності.

Розкладіть на видному місці в кімнаті 50-копійчані монети і запропонуйте ди­тині їх відшукати.

Маленькому школяреві дуже корис­но складати пазли і мозаїку, грати в ди­тяче лото. Такі, на перший погляд, прості вправи допоможуть шульзі розвинути зорове сприйняття і пам’ять.

Чи варто переучувати шульгу, «поки не пізно»? Категорично ні! Це думка ба­гатьох фахівців-психологів і вчителів. Переучування може викликати невроз, який грозить заїканням, нервовими тиками, порушенням сну та іншими не­приємностями. Завдання батьків — не переучувати, а допомогти дитині-шульзі адаптуватися у світі, де все створено для «праворуких», розкриваючи при цьому особливості і таланти дитини-шульги.

Олена Плиска для газети «Добре здоров’я»

Схожі новини