Парламент ухвалив законопроєкт про річкові перевезення
- 03.12.2020, 13:55
- 681
Верховна Рада України підтримала в другому читанні законопроєкт "Про внутрішній водний транспорт", який повинен дати старт реформі річкових перевезень у нашій країні
Про це повідомляє кореспондент #Букв.
За проєкт закону № 1182−1-д проголосували 276 народних депутатів.
Згідно з пояснювальною запискою, документ спрямований на «розвиток берегової інфраструктури внутрішнього водного транспорту, поліпшення стану річкового господарства, сприяння розвитку на конкурентних засадах ринку послуг у сфері внутрішнього водного транспорту та залучення інвестицій, переорієнтацію вантажопотоків на екологічний та економічний річковий транспорт».
Законопроєктом імплементуються основні вимоги директив і регламентів Євросоюзу (відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС).
Що передбачає законопроєкт:
- з’являються конкретні стимули для переорієнтації вантажопотоків з автомобільних доріг і залізниці на внутрішній водний транспорт.
- законодавчо регулюється використання річкових водних шляхів і їх берегових смуг, різних видів судів і водних мотоциклів.
- внутрішні водні шляхи інтегруються в логістичну схему, що дозволить Україні посилити свої позиції в транспортній системі країн-членів ЄС.
- буде створено Державний фонд розвитку внутрішніх водних шляхів, який необхідний для забезпечення належного технічного стану судноплавних шлюзів на Дніпрі і можливості підвищення пропускної здатності річки.
Як поінформували в пресслужбі Міністерства інфраструктури України, перехід частини вантажу з автодоріг на річку допоможе істотно розвантажити дороги і зменшити витрати на їх ремонт. Згідно з даними міністерства, 1 млн. тонн вантажів, що перевозяться річкою і перенаправлені з наземного транспорту, зменшує витрати на ремонт доріг на 1 млрд. грн. протягом 4 років.
За словами міністра інфраструктури Владислава Криклія, ухвалення законопроєкту також дозволить:
- збільшити вантажопотік до 30 млн. тонн на рік (з економічним ефектом для держави в 13−16 млрд. грн. щорічно);
- поліпшити конкуренцію на ринку, збільшити інвестиції завдяки рівним умовам і прозорим правилам, створити нові робочі місця для людей;
- використовувати потужності Дніпра не на 10%, як зараз, а на повну;
- створити Держфонд розвитку внутрішніх водних шляхів для забезпечення належного технічного стану судноплавних шлюзів на Дніпрі, понад 75% з яких зараз зношені;
- забезпечити розвиток пасажирських річкових перевезень, зокрема міжнародних;
- стимулювати суднобудування і відновлення українських підприємств;
- лібералізувати ринок, допустивши судна під іноземним прапором, і стимулювати міжнародну торгівлю;
- провести дерегуляцію галузі шляхом введення безкоштовного проходження шлюзів і часткового звільнення суден внутрішнього плавання від зборів у морських портах;
- спростити адміністративні процедури при реєстрації суден та видачі кваліфікаційних документів;
- імплементувати європейські норми і привести українське законодавство у відповідність з європейським.
Штрафи для судновласників
Закон передбачає, що за порушення законодавства про внутрішній водний транспорт на судновласників накладаються адміністративно-господарські штрафи.
Наприклад, за завантаження судна внутрішнього плавання понад вантажну марку загрожує покарання у розмірі 3 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51 тис. гривень).
Такий самий штраф передбачений за вихід у рейс судна внутрішнього плавання, яке не має суднових документів, або ж стан корпусу, механізми та обладнання якого не відповідають встановленим вимогам.
Вихід у рейс судна внутрішнього плавання, що не зареєстровано в установленому порядку, а також з відключеним або несправним обладнанням для автоматичної ідентифікації судна будуть карати штрафом в 5 тисяч мінімумів (85 тисяч гривень).
За перевезення судном вантажу без оформлення транспортного документа, якщо воно передбачено законом або міжнародним договором України, передбачений штраф у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 тисяч гривень).
У разі вчинення однією особою двох або більше правопорушень штраф накладається за кожне правопорушення окремо.
Закон набуває чинності з 1 січня 2022 року, крім окремих положень, які почнуть діяти через три роки з дня опублікування документа.