Передплата 2024 «Добра кухня»

Рада оголосила конкурс на новий ескіз Великого герба України

  • 25.08.2020, 16:55
  • 1 791

Верховна Рада оголосила конкурс на новий ескіз Великого державного герба України, який так і не змогли затвердили за 29 років незалежності

Депутати доручили уряду провести конкурс та визначити найкращий ескіз майбутнього герба, повідомляє BBC.Україна.

Проєкт представив голова партії «Слуга народу» Олександр Корнієнко. Він наголосив, що Конституційний суд вказував, що символи держави є підтвердженням факту існування держави.

«Розмови про недоречність нових символів — це розмови про недоречність існування держави», — заявив Корнієнко.

Він додав, що зараз є можливість зібрати переможців попередніх конкурсів і взяти з них найкращі пропозиції.

У Конституції вказано, що в Україні існує малий та великий герби. Малий герб затвердили ще на початку 90-х років, а от щодо великого так і не зуміли порозумітись.

Нинішня спроба буде четвертою. Останнього разу уряд затверджував проєкт Великого державного герба в 2009 році, проте тоді його не підтримала Верховна Рада.

Перший конкурс на герб оголошували ще у 1993 році.

Розмови щодо Великого герба викликають суперечки серед експертів та політиків, а тому в останні роки лунали ідеї прибрати з Конституції згадки про Великий герб.

Частина політиків не підтримують проведення конкурсу щодо Великого герба й пропонують лишити єдиним гербом тризуб.

Галицький лев та герб Війська Запорозького

У 20 статті Конституції вказано, що Великий герб України встановлюється з урахуванням малого герба та герба Війська Запорізького законом, що ухвалюється не менш як двома третинами від конституційного складу Ради.

Головними елементом великого герба є знак княжої держави Володимира Великого, тобто малий герб.

У Конституції цього не вказали, проте у багатьох ескізах великого герба, включно з тим, який затвердив уряд в 2009 році, є галицький лев.

Через сварки та суперечки у 2013 році голова Конституційної комісії Леонід Кравчук пропонував прибрати з Конституції згаду про великий герб і користуватись єдиним тризубом.

Малий герб затвердили ще постановою парламенту 19 лютого 1992 року.

Коли ж в 1996 році ухвалювали Конституцію, то через суперечки вказали на існування двох гербів.

«За пропозицією геральдичного товариства до тексту Основного закону включили тільки один герб. Проте в конституційну ніч після суперечок записали малий та великий», — розповідав раніше Андрій Гречило, співавтор малого герба.

За словами пана Гречила, ще в 1991 році він розробив проєкт великого герба, проте тоді його затвердження заблокували. Малий герб став результатом компромісу з комуністичною більшістю у Верховній Раді.

«Комуністи хотіли залишити старі радянські символи. Вони вважали: якщо ввести поняття двох гербів, то повноцінного символу не буде», — згадував у розмові перший президент Леонід Кравчук.

Після 1996 року створювали кілька державних комісій, які розробляли проєкти герба.

Читайте також: В Білорусі змінять національний герб

Експерти кажуть, що досягали попередньої згоди, що хотіли зробити елементами великого герба тризуб, галицького лева та козака з рушницею. Проте деталі тонули в суперечках, й жоден проєкт не міг претендувати на 300 голосів.

«Великий державний герб не був затверджений виключно через особисті амбіції політиків. Кожному хочеться, щоб його ім'я було поруч із рішенням, а фахівців слухати не бажають», — казав експерт з геральдики, автор одного з проєктів великого герба Олексій Руденко.

Навіщо великий герб

Експерти визнають, що з точки зору геральдики Великий державний герб Україні не властивий.

«Великі герби, як правило, мають країни з монархічним устроєм та традиціями. У таких державах як Російська чи Австро-Угорська імперії з новими територіальними надбаннями змінювалися титулатура монарха й великий герб», — пояснює Андрій Гречило.

Великий герб, зазвичай, з'являється тоді, коли в державу входять кілька самобутніх територій зі своїми традиційними символами.

«Україна ж є унітарною державою, нам не потрібен великий герб», — наполягає Олексій Руденко.

Великі герби мають небагато унітарних держав, наприклад Латвія. Вони відновили геральдичний символ міжвоєнного періоду, він складається з гербів трьох історичних територій, які мали герби в середньовіччі, розповів пан Руденко.

Водночас він звертає увагу, що в Німеччини простий герб, хоч вона й має дуже сильну автономію суб'єктів федерації.

«Один державний герб має та ж Польща чи Російська Федерація — країни з давніми монархічними традиціями. Вони у них досить прості — щит, одна фігура й максимум два кольори», — зауважує Андрій Гречило.

Експерт стверджує, що великі герби використовуються тільки лідерами держав або вищими державними органами. У структурах державної влади зазвичай використовують прості герби.

«Нинішній український герб апелює до ідеї соборності. Тризуб був затверджений ще у 1918 році, він несе ідею об'єднання українських земель, апелюючи до спадку Київської Русі. Для України великий герб як такий не потрібен», — підсумовує пан Гречило.

Гарний, але пізно

Геральдисту Олексію Руденку комбінація проєкту великого герба з галицьким левом, козаком та тризубом подобається.

«Попри це, тверезо дивлячись на ситуацію, єдиним гербом має бути нинішній малий», — вважає пан Руденко.

Експерти вважають, що політичні спекуляції залишають мало шансів на досягнення компромісу стосовно великого герба й отримання 300 голосів у Раді.

«Де великий герб може використовуватись і ким? Єдине, що президент своїм указом міг би змінити свій штандарт й використовувати на печатці», — припускає пан Гречило.

Він сумнівається, що є сенс в його масовому використанні. Наприклад, заміна національних і закордонних паспортів на екземпляри з великим гербом можуть стати суттєвою фінансовою витратою.

«Сенсу в затверджені великого герба дійсно немає. Час, коли це можна було зробити безболісно, вже минув. Наявна символіка сприйнята країною й себе виправдала», — вважає Андрій Гречило.

«Розпочинати через понад чверть століття існування держави дискусію про структуру чи будову герба недолуго. Ми маємо герб, і починати знову розмови кого і як помістити на великий державний герб недоречно», — казав раніше історик та мистецтвознавець Вадим Скуратівський.

Не актуальним питання великого герба раніше називав й Леонід Кравчук.

«Було б дуже добре ще тоді узаконити великий герб. Проте цього не сталося, час втрачено», — зауважував колишній президент.

Схожі новини