«Дефіцитну вторинку» дофінансують, якщо доведе свою ефективність

Львів та ще чотири облас­ні центри — Рівне, Вінниця, Миколаїв і Суми — цього року отримають значно менше ко­штів від Національної служби здоров’я України (НСЗУ) на фінансування медичних за­кладів вторинної ланки, ніж торік. Такі дані оприлюдни­ла громадська організація «Центр спільних дій». У 2019 році, нагадаємо, медичні заклади фінансувалися за рахунок державної субвен­ції з розрахунку на кількість ліжкомісць у закладі. Тепер, згідно із реформою, їх фінан­суватиме НСЗУ, виплачуючи за кожного пролікованого пацієнта.

Як ідеться у дослідженні, цього року на фінансуван­ня лікарень вторинного рівня менше коштів отримають ті міста, які не змогли належно підготуватися до другого ета­пу медреформи. Таку підготов­ку має здійснювати місцева вла­да. Для того, щоб лікарня могла підписати договори з НСЗУ, міськради мали забезпечити у медзакладах відповідне облад­нання та зробити ремонти. Львів у квітні-грудні цього року отри­має фінансування на 6% менше, ніж торік, Рівне — мінус 10%, Ві­нниця — мінус 4%, Миколаїв — мі­нус 3%, Суми — мінус 3%.

Натомість НСЗУ має збіль­шити фінансування медзакла­дів «вторинки» у 19-ти інших обласних центрах, які підготу­валися належним чином. Най­більше збільшать фінансуван­ня таких лікарень в Ужгороді (+ 127%), Херсоні (+ 94%), Жито­мирі (+93%), Черкасах (+59%) і Луцьку (+51%).

Медичні заклади другого рів­ня, так звана вторинка — це ра­йонні лікарні і лікарні, власника­ми яких є міські і районні ради.

Ситуацію для «ВЗ» пояснив заступник голови Львівської ОДА Іван Собко. За його сло­вами, під час підготовки рефор­ми НСЗУ, коли були затвердже­ні тарифи на пакети медпослуг, найбільше постраждали від цієї реформи окремі види надання медичних послуг, зокрема психі­атрія, паліативна допомога тощо. Суми коштів, згідно з якими за­контрактувалися такі медичні за­клади, покривають 40% від по­треби цих закладів. Після цього міністр охорони здоров’я, Кабмін і президент заявили, що непри­пустимо закривати лікарні. Пре­зидент доручив уряду перегля­нути питання тарифів на ті чи інші пакети медичних послуг. НСЗУ зробила відповідні розрахунки і з’ясувала, що справді щодо де­яких медпослуг тарифи були не­обґрунтовані. Вийшла Постано­ва Кабміну № 513, яка говорить, що медичні заклади, що мають дефіцит із зарплати, й загалом дефіцит установи до кінця року, мають до кінця серпня напрацю­вати і подати на затвердження в НСЗУ плани розвитку того чи ін­шого медичного закладу — КНП (КНП — комунальне неприбуткове підприємство — нова форма існу­вання реформованого медично­го закладу. — Авт.).

НСЗУ надіслала відповід­ні форми на «дефіцитні» КНП по всій Україні. Зараз кожна уста­нова напрацьовує свій план роз­витку. Медзаклади, які матимуть затверджений в НСЗУ план роз­витку, претендуватимуть на до­фінансування з державного бю­джету.

Усі ці заклади мають пере­глянути штати, переглянути кількість відділень, затверди­ти стратегію закладу, довести свою ефективність. Рішення про ефективність і потрібність того чи іншого закладу має приймати місцева влада, тобто ОТГ. Якщо лікарня потрібна місту — воно має фінансувати її, якщо непо­трібна — пропонувати відповід­ні рішення.

Згідно із постановою Верхо­вної Ради, на Львівщині буде сім районів. У кожному районі є ра­йонна лікарня. У Жовківському та Яворівському районі є по дві районні лікарні. Такі медичні за­клади треба буде переглядати і формувати ефективну медичну мережу. Наразі у нас подекуди є медзаклади, де медперсоналу більше, ніж пацієнтів.

«З 1 вересня буде підвищен­ня зарплат медичним і немедич­ним працівникам, але не всім, — говорить Іван Собко. — Порядок здійснення цих доплат регулює Постанова Кабміну № 623 від 22 липня. На Львівщину попере­дньо, згідно із цією постановою, маємо фінансові призначення 32 мільйони грн. Які саме уста­нови будуть дофінансовуватися, наразі не відомо. На це має бути наказ МОЗу із відповідними роз­писами медичних установ. Від 1 вересня вже будемо доплачу­вати, згідно з цією постановою, лікарям надбавки».

Коментар для «ВЗ»

Володимир Зуб, начальник управління охорони здоров’я Львівської міськради

«Вважаю це дослідження некоректним. Незрозуміло, за яким принципом його проводили. Вони беруть критерій, що міськради мали забезпечити в закладах відповідне обладнання та зробити ремонти. Але це не головне.

Львівська міськрада робить значне дофінансування міських закладів охорони здоров’я з міського бюджету. Ми прийняли міську програму підтримки цих закладів. Так у нас є проблемні заклади.

Це поліклініка № 3, поліклініка № 6 і міська лікарня «Хоспіс». Їм не вистачає фінансування. Але поліклініка № 3 дісталася нам у спадок від залізниці. Треба було її доводити до пуття. Міська лікарня «Хоспіс» незаслужено мало фінансується з НСЗУ. Це перша в Україні така лікарня, вона взірцева, сюди всі приїжджали вчитися, як створювати такий заклад, а тепер виявляється, що вона не відповідає критеріям МОЗ. Але тут є своя специфіка, яку треба враховувати, а не міряти всі заклади під один стандарт. Я це неодноразово казав на селекторних нарадах НСЗУ.

Ми написали багато листів у МОЗ, пояснюючи ситуацію. Наразі не бачимо відгуку на свої проблеми".