Передплатити Підтримати

Знятий в Україні фільм про Голодомор викликав жваве обговорення у США

Кінострічка "Mr. Jones" ("Ціна правди" в українському прокаті) в іноземній пресі назвали "блискучим", "сюрреалістичним" і "напруженим"

Світова прем'єра фільму відбулась ще в лютому 2019 року, але зараз його дивляться на Amazon та інших платформах у США і жваво обговорюють, повідомляє BBC.Україна.

У фільмі йдеться про подорож вельського журналіста Гарета Джонса до України в 1933 році, під час якої він викрив страшні факти про штучно створений голод в УРСР, а також про спроби іншого журналіста Волтера Дюранті приховати інформацію щодо Голодомору від Заходу.

Зйомки проходили в Україні, Польщі і Шотландії. Грали у фільмі британські, а також декілька українських та польських акторів.

Жодних перебільшень

В огляді The New Yorker Ентоні Лейн пише, що в фільмі «найважливішим є Голодомор».

Автор згадує книгу Ен Еплбаум, яка показала, що голод 30-х років був штучно створений сталінським режимом.

«Його (Сталіна) велика схема колективізації землеробства провалилася, але ідеологічно вона не могла бути провалом. Хто краще за українців, — яким часто не довіряла і яких демонізувала Москва, — надавався на роль цапів-відбувайлів і саботажників?» — пише Лейн.

«Жодне із жахіть у фільмі не є перебільшенням,» — додає автор.

«Однак у повнометражній стрічці ізольовані жахи можуть видатися сплесками дикого сюрреалізму, а не показаннями очевидців, і ми не завжди спроможні в них повірити. Коли сам Джонс голодує та жує у відчаї деревну кору, це нас не зворушує, адже біда одного іноземця із ситого Заходу неважлива в апокаліпсисі голоду», — йдеться в матеріалі.

Брутальна чесність

Кайл Сміт у своїй рецензії в National Review називає Голодомор «геноцидом».

«Довга, виснажлива, майже німа сцена фільму показує нам жахіття геноцидного Голодомору, де села спустошені, а трупи лежать просто на землі. Справді жахає момент, коли діти, в яких питають, де вони взяли м'ясо, відповідають: „У старшого брата“. Тоді журналіст питає, чи їхній брат є мисливцем і не отримує жодної відповіді», — розповідає Сміт.

Оглядач також схвалює вибір Волтера Дюранті як антигероя. Його він називає «людиною The New York Times у Москві — чи радше людиною Москви в The New York Times».

Він нагадує, що президент Франклін Делано Рузвельт визнав СРСР після того, як Дюранті сказав, що Голодомор є «перебільшенням чи злою пропагандою».

«Дотепер, про Джонса і його сміливість майже нічого не знають, тоді як у Дюранті досі є Пулітцерівська премія,» — пише автор.

«Тим часом „Ціна правди“ приєднується до неймовірно короткого списку брутально чесних фільмів про комунізм», — йдеться в огляді.

Політичний трилер

У статті The New York Times Манола Даргіс називає фільм «політичним трилером з непохитним ритмом».

«Холланд є однією з тих кінорежисерів, яка не потребує діалогів для вираження змісту, і деякі з найсильніших сцен у фільмі „Mr. Jones“ є безмовними чи майже без слів. Коли Ґарет вирушає до України, фільм переноситься у все більш моторошний, ніби з інших світів, спокій. У цій застиглості є дотик небезпеки», — читаємо в рецензії Маноли Дарґіс.

Авторка визнає, що колишній працівник видання Волтер Дюранті був «апологетом Сталіна» та наживався на плодах сталінської епохи.

А Джонса вона називає «скромним героєм похмурої, тихо розгніваної стрічки про подорож до України в 1933 році, де тоді був катастрофічний голод».

З іншого боку, Даргіс зазначає, що Джонс не мав великого впливу.

«Ніхто не прийшов на допомогу Україні, незважаючи на спроби таких людей, як Джонс, викрити факти про СРСР. У ранніх 1930-х роках, коли Захід придивлявся до потенційного союзника у війні, яка наближалася, мало хто хотів чути правду,» — пише вона.

Обов'язковий до перегляду

Критик Френсіс Майєр характеризує стрічку як «обов'язкову до перегляду».

«Хоча словами „must see“ надто часто зловживають, цього разу вони виправдані,» — пише Майєр.

«Від чарівного Джеймса Нортона у головній ролі і прекрасного відтворення атмосфери епохи, створеної Андреа Чалупа (автором сценарію) та Аґнєшкою Голланд (режисером) до блискучої, тонкої гри Пітера Сарсгарда в ролі Дюранті, „Ціна правди“ захоплює глядача,» — пише автор.

Читайте також: Український фільм про хлопчика з Донбасу виграв престижну премію у Нью-Йорку

«Коли брехня, булінг та насильство, здається, повертаються під виглядом прогресу, рівності та справедливості, „Ціна правди“ є корисним уроком про наслідки. Це можливість подивитися і повчитися,» — додає він.