Передплатити Підтримати

Хочеш миру - готуйся до війни: яку зброю створюють США, Польща та Україна?

Неоімперська політика Росії – головна загроза Польщі. Ці слова записані у новій стратегії національної безпеки країни. Після початку бойових дій на Донбасі Варшава стала активно озброюватися: купують військову техніку, в основному в США, але у Польщі є й немало проєктів з Україною. Яку зброю країни створюють разом і як це допомагає Україні воювати з Росією на Донбасі?

Розбиралися журналісти спеціального проєкту Радіо Свобода «Донбас Реалії».

У червні 2020 року у Польщі, в 350-ти кілометрах від Калінінградської області Росії, американські і польські військові провели спільні військові навчання Defender Europe 20 Plus. Військові обох країн, серед іншого, форсували річку і тренувалися злагоджено діяти в обороні.

Польща назвала Росію головною загрозою у своїй оновленій стратегії нацбезпеки. Співпраця із США — пріоритет. Зокрема, у вигляді постійної присутності американських військових. Їхня кількість у Польщі найближчим часом зросте до 7 тисяч.

Навчання Defender Europe 20, Польща, 4 червня 2020 року

«Це фактор стримування. Головна проблема залишається така ж, як в часи Холодної війни чи на випадок якоїсь великої загрози. Американські підрозділи, більшість яких дислокована у США… Чи зможуть, чи встигнуть вони прибути до нас, якщо Росія почне війну? Так чи інакше, ті солдати не можуть замінити наших власних інвестицій у збройні сили, розбудови збройних сил», — розповідає головний редактор польско-українського порталу Polukr.Net Даріуш Матерняк.

В останні кілька років Польща активно купує американську зброю. Мільярди доларів йдуть на бойові літаки, артилерію, комплекси протиракетної оборони.

Проблеми довкола «Сокола»

У вже згаданій стратегії нацбезпеки йдеться, що Польща повинна сприяти зміцненню партнерів на сході — Молдови, Грузії та України. Україна, до речі, на 2-му місці серед покупців польської продукції військового призначення. У країн немало спільних проєктів щодо створення зброї. І над одним з них працюють на «Чернігівському заводі радіоприладів».

Зокрема, над розвідувально-ударним комплексом «Сокіл». Він складається з польських безпілотників: розвідувального «Flyeye» і ударних «Warmate». Перший знаходить цілі, а дрони-камікадзе — знищують.

Практична демонстрація розвідувально-ударного комплексу «Сокіл». Чернігівщина, 2017 рік (Скріншот: YouTube Військове телебачення України)

«Повністю ми робимо збірку, те, що стосується безпілотного літального апарату розвідувального та ударного типу, боєприпаси нашої розробки і виробництво — спільно з інститутом Патона. У якості базових шасі використовуються БТРи, точніше бойова тактична машина виробництва «Української бронетехніки», ну, а ударна міць… На машинах стоїть полегшений бойовий модуль нашого виробництва і нашої розробки, — розповідає генеральний директор ПрАТ «Чернігівський завод радіоприладів» Анатолій Свириденко.

Самі по собі польські «Flyeye» вже на озброєнні ЗСУ, їх застосовували на Донбасі. А ось із комплексом «Сокіл» історія складна. Ще у 2017-му на випробуваннях його демонстрували секретарю РНБО Олександру Турчинову, але за три роки «Сокіл» так і не прийнятий на озброєння до української армії.

«Боєприпас „Сокіл“ має відповідати технічним завданням, які висунуло Міністерство оборони перед початком цього проєкту, зокрема одна з вимог передбачає, що цей баражуючий боєприпас має влучати в цілі вночі. Коли почалися випробування, то виявилося, що насправді боєприпас працює вдень, а вночі виникають проблеми», — пояснює в коментарі програмі «Донбас Реалії» директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець.

Між виробником і замовником дійшло до судового розгляду, кажуть на «Чернігівському заводі радіоприладів». У Міноборони України про долю «Сокола» на запит «Донбас Реалії» не відповіли. На самому ж заводі запевняють, що вночі комплекс цілі вражає, а Міноборони вимагає від них встановити тепловізор з неіснуючими параметрами, і пропонують два варіанти.

«Необхідно підкорегувати ТТЗ (тактико-технічне завдання — ред.), документація у нас практично готова. Пройде місяць, максимум два, і все готово, потрібно тільки провести випробування. Або ж можна прийняти цей зразок в тому вигляді, який є з додатковими обмеженнями і доробити протягом цього періоду», — каже генеральний директор ПрАТ «Чернігівський завод радіоприладів» Анатолій Свириденко.

Україна і Польща: співпраця і суперечності

Крім безпілотників у Польщі для модернізації українських БМП-1 закупили сучасну оптику. Як розповіли в «Укроборонпромі», також мова йде про купівлю приладів нічного бачення та авіашоломів для дообладнання ЗСУ.

«Починаючи з 2014 року, польські компанії поставили в Україну безпілотні літальні апарати, стрілецьку зброю, міномети та гранатомети, боєприпаси різних калібрів, парашутні системи та комплектуючі для авіації, засоби індивідуального захисту, оптико-електронні вироби та прилади, башти та корпуси до бойових машин піхоти БМП-1 тощо», — йдеться у відповіді «Укроборонпрому» на інформаційний запит «Донбас Реалії».

«Співпраця між Україною та Польщею з початком російської агресії розвивалася достатньо активно, тому що й Україна, насправді, чітко відчувала загрозу з боку Росії. Польська армія була зацікавлена в низці проєктів, де Україна мала набагато більші компетенції, ніж на той час польська сторона — це насамперед протитанкові ракетні комплекси, керовані боєприпаси, керовані міни, і ці проєкти наразі розвиваються достатньо активно», — додає до цього Сергій Згурець.

Українські держкомпанії в інтересах Польщі працюють над ПТРК «Pirat», 120 мм. керованою міною і керованим артснарядом «Квітник». Останній, до слова, українська армія не закуповує. Хоча на озброєння ЗСУ «Квітник» прийнятий ще у 2013 році. Тоді в ньому були російські комплектуючі. Зараз їх немає, тому випробування потрібно проходити знову. Але за словами Сергія Згурця, Міноборони і виробник не можуть домовитися, за чий рахунок зробити пробну партію.

Керований артилерійський снаряд «Квітник»

«Фактично цей боєприпас не пройшов випробування і не закуповується. У той час, як польська армія дійсно просунулася значно далі у цьому проєкті», — розповідає Сергій Згурець.

Конфіденційний проєкт керованих ракет

Минулого року було заявлено про плани України і Польщі спільно розробити нову систему протиповітряної оборони з використанням українських керованих ракет Р-27. У відповідь на запит «Донбас Реалії» в «Укроборонпромі» заявили, що інформація про проєкт конфіденційна.

Ще один приклад співпраці — зенітно-ракетний комплекс «Маргаритка».

Також Україна відповідала за радіолокаційну станцію для виявлення цілей і засобів ураження — некеровані реактивні снаряди РС-80.