Передплатити Підтримати

До Дня журналіста: сім цікавих кінострічок про роботу ЗМІ

Українські журналісти та редактори вирішили порадити своїм читачам корисні та цікаві фільми про медіа

Про це пише «УП.Життя». Матеріал створено у партнерстві із Премією імені Георгія Ґонґадзе — журналістською відзнакою, заснованою Українським ПЕН.

Письменниця, журналістка, членкиня Капітули Премії імені Георгія Ґонґадзе Лариса Денисенко:

«У центрі уваги»

— Одного разу я підслухала, як журналістка розповідала подрузі: «Коли я прийшла в журналістику, у мене горіли очі, бо я хотіла змінити світ, а тепер хочу грошей, а горять дедлайни».

Мені видається, наша професія випробовує і загартовує нас. Інколи здається, що свій вплив на ситуацію або ж відчутні зміни більше бачать ті, хто працює з розслідуваннями, аніж ті, хто працює, наприклад, в культурній сфері.

Ті, хто працює в новинах, часто вигорають, бо новини починаються сприйматися як поп-корн — короткочасне задоволення, аж ніяк не пожива.

І мені видається, дуже важливими є екранізовані реальні історії журналістської сили, солідарності, впливу. Бачити, що на деякі речі і певних людей саме ти впливаєш. Розуміти, що хтось використовує шляхетні наміри у своїй роботі.

На певні речі ти не зможеш вплинути, і це гірко. Але, якщо ти надаєш кільком людям підтримку, кільком — силу спротиву, кільком — допомагаєш відчути гідність, тоді все це не намарно.

Саме тому: пропоную до перегляду стрічку «У центрі уваги» Тома МакКарті. Про журналістів газети The Boston Globe і їхній хрестовий похід на захист прав дитини.

Співзасновниця «Громадського телебачення», журналістка, авторка книг Наталя Гуменюк:

«Добраніч, та нехай щастить»

— Фільм, знятий Джорджом Клуні, розповідає про легенду американської журналістики Едварда Мароу.

Свого часу, ще у 1960-ті, Мароу застеріг медіа від того, щоб вони ставали бізнесом. Він пояснював, що медіа виконують дуже важливу суспільну функцію.

І перед американським телебаченням уже тоді стояв вибір: розважати чи навчати, заробляти кошти на рекламі чи бути соціально відповідальними.

Ми знаємо, яким шляхом пішла американська журналістика.

Оглядач «Української правди» Роман Романюк:

«Апокаліпсис: Друга світова війна»

— Моя рекомендація буде дещо несподіваною, але вона якраз про роботу журналіста з камерою у широкому, первісному сенсі цього слова.

«Апокаліпсис: Друга світова війна» — грандіозний французький серіал. Це шестисерійний документальний фільм, де кожна згадана подія проілюстрована відео.

Усі 6 років війни зафіксовані на відеоплівках, які хтось зняв.

Тисячі неназваних операторів, у яких під час бомбардування вмикається не інстинктивне бажання втікати, а такий самий інстинкт увімкнути камеру, зняти, зафіксувати для глядача та історії цей момент.

Вони для мене і є справжніми журналістами.

Журналістка, ведуча радіо Н В Ілона Довгань:

«Фрост проти Ніксона»

— Це американсько-британсько-французька історична драма, знята Роном Говардом у 2008 році.

Після Вотергейтського скандалу президент Річард Ніксон дав ексклюзивне інтерв'ю Девіду Фросту, британському журналісту.

Цей фільм про підготовку до інтерв’ю, про психологічне протистояння та про відповідальність перед нацією.

«Ранкове шоу»

Серіал 2019 року, поки маємо перший сезон, за участю Дженіфер Еністон, Різ Візерспун та Стівена Карела.

Це історія про сексуальні домагання, про рух #MeToo, про зізнання, гру на випередження й залаштунки телебачення — крутого телебачення, великого каналу.

«Найгучніший голос"/"Сенсація»

Цей фільм та серіал об’єдную, бо вони за мотивами однієї історії.

«Сенсація» з Ніколь Кідман та Шарліз Терон нещодавно була в українському кінопрокаті.

Це історія медіакорпорації Fox News та харасмент з боку її засновника. Три жінки не змовчали, їхня історія запустила великий ланцюг змін.

Читайте також: «Дякую тим, хто щодня стоїть на сторожі свободи слова»: Порошенко привітав журналістів із професійним святом

У серіалі «Найгучніший голос» ця історія подається ширше, а ще показано вплив телебачення на виборчу кампанію — тоді саме обирали Дональда Трампа.