Галицькі курчата випорожнюються на... російську ФСБ (фото)

В одному із дворів віддаленого села Прикарпаття я угледів дражливу для кожного свідомого українця картину.

На мотузці для сушіння білизни разом із подертою мішковиною теліпалася на вітрі чорна футболка з написом… «ФСБ России». Амуніція путінської спецслужби у галицькій глибинці! Навіть у сні я не міг уявити собі такого ворожого флешмобу…

Цю футболку російського спецназу нині роз’їдають фекалії українських курчат. Фото автора
Цю футболку російського спецназу нині роз’їдають фекалії українських курчат. Фото автора

Зробив про це зауваження пану Миколі, 50-річному ґаз­ді цього обійстя, якого зна­ють у селі як доброго теслю і гро­мадського активіста-майданівця. Мовляв, це — своєрідна москов­ська пропаганда. Для чого воно йому треба? А він, усміхаючись, розповів мені про історію цієї фут­болки і її подальше незвичне при­значення.

Пан Микола — на всі руки май­стер. Особливо добре працює з деревом. У рідному селі обновив всі хатні верхи, будував у районі школи, лікарні. До 2012-го, ще до війни, їздив на заробітки у Росію. Разом із односельцями у лісі під Москвою будував розкішну дачу якомусь російському генералу. Бачили його лише два рази: коли давав наряд на роботу і через чо­тири місяці — коли її приймав. Ра­зом із дружиною був вельми задо­волений тим, як українці оздобили його котедж. Добре заплатив, на прощання накрив «поляну» з усякими делікатесами. А ще на пам’ять подарував кожному тес­лі запаковану у целофан футболку своєї фірми.

Ту одяганку пан Микола роз­крив вже вдома, коли розпакову­вав дорожні валізи. Побачив напис на спині — і ахнув. Навіть не думав одягати. Викинув ту футболку у стодолу, у мішок, де зберігав уся­ке лахміття. І забув про неї.

А цієї прохолодної весни дві квочки у хліві пана Миколи виси­діли чотири десятки курчат. На перших порах, поки надворі не потепліло, його дружина Марія тримала їх у літній кухні. Для під­стилки їм брала всякі ганчірки. Щодня треба їх міняти — курчата активно випорожнювалися. Пан Микола взяв і пустив у роботу ту московську футболку. Щоб його мінікурочки гадили на путінську спецслужбу. І курчата старалися. Доводилося після них через кож­ні два дні прати і сушити генераль­ський сувенір. Щоб курчата знову справляли на них нужду…

Кмітливості пана Миколи мож­на поаплодувати. Але було б ліп­ше, якби такого непотребу у на­ших закамарках не було. Як і не було у наших краян бажання їзди­ти на роботу до путінських посіпак.

Схожі новини