Оркестр INSO-Львів долає силу долі

В Україні карантин ще накладається на «специфічне» відношення влади, держави до культури і мистецтва загалом. Тож, наші митці нагадали про своє існування всеукраїнською акцією #СтопКультурний Карантин!

Тим часом, світ поступово виходить з вимушеної ізоляції, у нас вводять так званий адаптивний карантин. Проте, ні держава, ні пересічні люди не замислюються над тим, що для Культури і Мистецтва нічого не закінчилося і поступовий — в дуже обмеженому складі — вихід на репетиції зовсім не означає, що завтра відкриють двері театри, музеї, філармонії, концертні зали…

Люди творчих професій, колективи — оркестри, солісти, балетні, оперні і драматичні трупи — вийдуть з карантину останніми з усіх галузей людської діяльності, а відновлення докарантинного творчого ритму життя може затягнутися на невизначені терміни. Зокрема, в нашій країні, де культура, навіть попри прийняття певних і потрібних законопроєктів, як і раніше знаходиться десь на периферії загальної свідомості. І багато культурних діячів та інституцій з цього процесу вийдуть із великими втратами: неможливість нових прем’єр, скорочення, переформатування, нерентабельність залів, заповнених на третину, неможливість укладання контрактів із міжнародними зірками. Понад 1 млн. людей, що дають 4% ВВП країни, не зможуть повноцінно здійснювати свою професійну діяльність, поки не з’явиться вакцина, а з нею масове щеплення.

Захоплений усіма цими думками та щирими переживаннями, симфонічний оркестр INSO-Львів Львівської національної філармонії усвідомив, що права зупинитись і чекати на «кращі часи» не має, бо для артиста симфонічного оркестру така зупинка дорівнює професійній смерті. Оркестр успішно опанував нові для себе сучасні технологічні інструменти, організував і провів серію онлайн подій-концертів з включеннями «наживо», декілька онлайн майстер-класів та низку репетицій з диригентом. І вже в квітні оркестр почав працювати над унікальним продуктом-дебютом, аналогів якому, схоже, немає. Принаймні, у нашій країні. Правду кажуть, що карантин, — час відкриттів нових можливостей в собі і, в першу чергу, шанс подивитись на світ в іншому ракурсі.

Ідея народилась після першої спільної зустрічі оркестру INSO-Львів в ZOOM під час ізоляції. Проаналізувавши всі можливості інтернет-ресурсів, спільно із диригентом Ярославом Шеметом вирішили зробити запис увертюри до опери Дж. Верді La Forza del Destino («Сила Долі»). Можливо, найкращої з вердіївських увертюр, — наскрізь драматичної, з потужним філософським підтекстом про панування якихось надлюдських сил, про провину і відповідальність за трагічний розвиток подій, обумовлений будовою світу в цілому. Дуже символічно, чи не так?! Ви зможете відчути збережену і ювелірно відтворену оркестром драматургію твору, навіть незважаючи на всі обмеження і труднощі ізоляції.

Протягом століть музика піднімала дух, щоб об'єднувати людей, особливо в часи невизначеності. Сьогодні ніде це не проявляється так яскраво, як у випадку з мережевими, віртуальними концертами. Вони роблять кожного артиста симфонічного оркестру солістом — у своїй «домівці"-кадрі. Це особливий спосіб візуалізації оркестрової музики та її колективного народження майже зсередини — «кухня», яку багато хто з публіки, ніколи не бачив. Адже зазвичай, у концерті «наживо», ми не завжди бачимо виокремленими цих «провідників» музики.

Ярослав Шемет, диригент: «Коли людина опиняється дійсно у безвихідній ситуації — народжуються найкращі ідеї. Я вважаю, що власне така ідея народилася в нас спільно з оркестром INSO-Львів. Ми створили унікальний продукт. По-перше, ми провели дистанційні репетиції через онлайн-конференції, по-друге, ми записали дистанційно твір. Унікальність цього проєкту в тому, що ми це зробили не так, як всі — ми це зробили зовсім по-новому, без вживання метроному. Результат перевищив усі наші сподівання».

Іоланта Пришляк, голова правління оркестру: «Відправною точкою для нас став карантин, соціальне дистанціювання, пристосування світу до обставин. Цей продукт — наша відповідь глобальному виклику. Оркестр — це єдиний механізм. Оркестр — це світ в мініатюрі. Все в його звучанні взаємопов’язано: кожен має і виконує свою партію, які не суперечать одна одній в баченні цілісної картини твору та його відтворенні. Сила, що об'єднує нас та рухає нашим світом — Музика. Поки звучить музика — є життя. Так і кожна людина на Землі має свою партію і є невід'ємною частиною чогось більшого, цілого, і треба об'єднати зусилля, щоб скерувати нашу енергію на позитивне творення здорового Світу».

Микола Басюк, звукорежисер: «Я займаюсь звуком понад 15 років, але даний проєкт з оркестром INSO-Lviv спочатку нам здавався нереальним. 57 музикантів, кожен записується в себе вдома не на професійний мікрофон, а на звичайнісінький мобільний. І з цього всього треба зробити гарну звукову „картинку“. Також додає складності те, що кожен музикант грав без метроному, а під відео з диригентом, який диригує. Задача видається, на перший погляд, нереальна. Але ми робимо нереальні речі, створюємо чудовий мікс і результат, я думаю, повинен увійти в історію».

Михайло Крупієвський, креативний продюсер: «В житті завжди бувають моменти, коли сублімована енергія знаходить свій вихід. Саме такою виявилась доля співпраці з оркестром INSO-Lviv та його чарівним керівником, пані Іолантою Пришляк. Коли ми почали опрацьовувати матеріал і переглядати окремо кожну партію, зняту музикантами, стало зрозуміло, що кожен з музикантів сам того не підозрюючи, зняв про себе мікрофільм, і заклав в нього дещо більше, ніж свою музичну партію. Стало зрозуміло, що кожен з них зафіксував свій образ, а всі разом вони перетворились на персонажів. Тому рішення слід було шукати на межі театру і кіно. І саме тому, композиції телевізійних планів більше нагадують віртуальні театральні мізансцени, а музиканти — персонажів у декораціях своїх домівок. Дякую кожному члену команди „Фільм Плюс“, хто взяв участь у роботі над проєктом — Юрію Беденко, Ірині Сабанадзе, Анастасії Савицькій».

Проєкт реалізований завдяки Голові Опікунської ради оркестру — Лідії Білас.