"Галузь психіатрії не фінансують": Асоціація психіатрів України звернулася до президента

Лист оприлюднила директорка Інституту психіатрії КНУ ім. Т. Шевченка Ірина Пінчук, про це повідомляє Цензор.НЕТ.

Зазначається, що фінансування психіатричних закладів, отримане від Національної служби здоров'я з 1 квітня по 31 грудня 2020 року, в середньому урізано вдвічі. Зокрема, це стосується 7 комунальних лікарень на території всієї України.

«Крім того, найменше фінансування отримали лікарні, в яких перебувають пацієнти з хронічним перебігом хвороби, з втраченими соціальними зв'язками і навичками, тривалим перебуванням у стаціонарних умовах з ознаками госпіталізації», — йдеться в листі.

Раніше про початок скорочення психіатрів повідомляли фахівці. Зокрема, психотерапевт Віталій Матусевич повідомив:

«Стало відомо про масове скорочення психологів із психіатричних лікарень. Скорочення торкнеться й інші лікарняні посади, однак «психологічну службу», схоже, скасовують повністю.

Ця подія, як мені відомо, не ініційована адміністраціями лікарень, а є результатом впровадження, по суті, антисоціальної медичної реформи, яка спускається згори з неминучістю лавини.

Але особисто я погано собі уявляю «психіатрію» без кваліфікованих психологів. Тому що буде страждати точність у діагностиці, а отже, знизиться ефективність терапії, а пацієнти та їхні родичі буду позбавлені можливості отримувати психологічну допомогу в процесі лікування.

Читайте також: Крик душі: львівські лікарі просять забезпечити продуктами голодуючих пацієнтів

Для деяких психіатричних відділень (дитяче, підліткове, первинного психотичного епізоду тощо) посада психолога просто життєво необхідна.

Мені прикро за тих колег, хто заслуговує на кращу долю, оскільки вони — професіонали, і їхній суспільний внесок складно переоцінити — їхньої допомоги потребує велика кількість пацієнтів та їхніх родичів.

Мені боляче бачити, як руйнується психіатрія — галузь, яку я обрав своїм професійним покликанням. Нам, фахівцям, потрібно доносити до влади й аргументувати власну професійну точку зору".

Психотерапевт Ірина Венгер зазначає, що під скорочення потрапляють психологи, і вважає, що проблема не в реформі, а в урізання фінансування (подаємо допис в авторській редакції):

«У нас в психіатричній лікарні скорочення персоналу, майже на третину, в цю третину входять всі психологи. Це дивна історія, бо наші відділення вже потерпали від браку кадрів, особливо молодшого медичного персоналу (ну бо зарплата мінімальна, а клієнти дуже специфічні).

Це не бажання адміністрації лікарні, вони у нас класні і сучасні. Просто за новими правилами фінансування — не вистачає грошей навіть на мінімальну зарплату.

Наслідок скорочення — лікарня не зможе надавати послуги такій кількості пацієнтів як тепер (десь 1500 пацієнтів стаціонару), що порушує конституцію: ст. 49 Кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування.

Менше пацієнтів — не значить, що по вулицям почнуть бігати божевільні. Але психічне здоров’я — це про всіх нас. Ми не зможемо в повній мірі отримувати допомогу, щодо таких напрямків:

— Гострі психопатичні стани;
— Невротичні стани;
— Емоційне виснаження;
— Депресія;
— Залежності;
— ПТСР;
— Суїцидальні спроби;

— Епілепсія;
— Великий напрямок по роботі з дітьми (затримка розвитку, гіперактивність, дислексія, аутизм… Багато різного);
— Хронічні психічні захворювання (щось на кшталт хоспісу);
— Психічні захворювання, що є наслідком соматичних проблем (така собі лайт версія доктора Хауза в психіатрії, коли потрібно знати, яка хвороба яку реакцію психіки може викликати і як те все лікувати, щоб на користь і покращення);
— Розлади особистості;
— Післяпологові гострі стани.

У психіатричній лікарні діагностують, лікують і реабілітують. Ми, часом, залишаємося підтримкою нашим клієнтам пожиттєво. Така собі додаткова опора, щоб мати змогу жити звичайним життям. Не всі стани психіки, на жаль, лікуються, але можуть бути в стійкій ремісії, і щоб цю ремісію супроводжувати важливо мати доступ до класних психіатрів та психологів.

Звісно, що реформа потрібна, ми ж не ідеальні, і є що розвивати та змінювати. Та реформа — це про розширення та розвиток, а не про те, щоб зруйнувати повністю, а там подумати, що створювати.

Не знаю, чому так сталося: недбалість МОЗ чи перевірка терплячості лікарів, чи помста Уляні Супрун (вона ж придумала реформу, то дивіться яка фігня виходить).

І тут має бути якийсь заклик до дії, але блін — #Мизробилицеразом. Рік роботи президента й уряду, і медична сфера, що ледь животіла 30 років, врешті помре. Амінь".