Львів’янка Тетяна Чучко тримає… черв’яків на четвертому поверсі звичайної дев’ятиповерхівки (фото)

Доглядає їх Тетяна Чучко — керівниця Клубу органічного землеробства. Її «підопічні» перетворюють домашні відходи у корисний біогумус, тому до загальних смітників з квартири львів’янки не потрапляє нічого з харчових відходів. А завдяки біогумусу, який створили працьовиті тваринки, Тетяна збирає на грядках чудові врожаї овочів.

Про своїх домашніх улюбленців Тетяна Чучко розповідає: «Вони працюють усі 365 днів у році, без відпусток. Не просять зарпла­ти, а приносять прибуток». Львів’янка утримує верміферму (так називається підприємство, де вирощують біочерв’яка для створення біогумусу) понад десять років. Спочатку хробаки мешка­ли на горищі, а тепер — у квартирі. По­любляють тепло, найкомфортніша тем­пература для них — 18−22 градуси за Цельсієм.

«Це найкращі свійські тварини. Вони не нявкають, не гавкають, не заважають сусідам, від них немає шерсті та алергії, вони не смітять. На корм для них не по­трібні кошти», — хвалить львів’янка Те­тяна Чучко своїх ідеальних улюблен­ців. Їх вона називає «мої хробачки».

За той час, поки займається хробака­ми, не викидає органічні відходи, які ста­новлять 40−60 відсотків усіх її харчових відходів. Спеціально на кухні біля мийки тримає відерко, у яке родина з чотирьох осіб збирає органічні відходи. Згодом пані Тетяна згодовує їх хробакам.

Експериментує, намагається ство­рити для них якнайкомфортніші умови проживання. За десять років випробу­вала три породи технологічних хроба­ків: першими були каліфорнійські, зго­дом з Білорусі привезла пахателів, але вони не прижилися. Зараз зупинилася на старателях, які підійшли найкраще.

Головне, що потрібно для створен­ня верміферми, — органічні відходи, які хробаки переробляють на біогумус. За статистикою, пересічна українська ро­дина за рік виносить на смітник близько півтонни органічних відходів. Тетянина, натомість, не викидає їх узагалі.

Коли збереться достатньо органіч­них відходів, їх обробляють і пересипа­ють ферментованими висівками — так званими бокашами. Завдяки їм відходи не гниють, не пліснявіють і не мають не­приємного запаху.

Штучно виведений у Каліфорнії чер­воний хробак у сотні разів продуктив­ніший за дощового. Він з’їдає за день стільки, скільки важить сам, і з десяти кілограмів відходів виробляє шість кі­лограмів біогумусу. Швидкість, із якою хробаки переробляють відходи на біо­гумус, залежить від температури.

На біогумусі пані Тетяна вирощує розсаду. Показує, яка цьогоріч на під­віконні уже виросла гарна, зійшло май­же все насіння. Свій метод пані Тетяна пропагує серед членів Клубу органіч­ного землеробства, який сама засну­вала. Люди, що приходять на її лекції, часто просять поділитися хробаками. Крім вирощування рослин, із відхо­дів з черв’яків можна робити і біогаз, і вигодовувати свиней та курей. Якщо з рослинами уже випробувала, то з тва­ринками має намір цього року вперше працювати.

Ще Тетяні Чучко прикро, що наші люди не навчилися поводитися з від­ходами. Вона разом із міськрадою пра­цює над створенням спільних програм, аби поширити вермікультуру серед як­найбільшої кількості людей.