"Страх висить у повітрі": лікарі Іспанії розповіли про жахи пандемії коронавірусу

Для Сари Гайосо, як і для десятків інших медпрацівників у Іспанії, останні кілька тижнів були безпрецедентно розмиті. Фактично дні швидко перетікали один в одного для медиків, які намагалися робити все можливе з тими інструментами, які в них є.

Але навіть за стандартами останнього часу кілька днів були особливо гнітючими, — пише The Guardian. В понеділок міністр оборони Іспанії розповіла, що солдати, яких відправили боротися з коронавірусом, дезінфікуючи будинки, виявили низку літніх людей, яких покинули помирати у їхніх ліжках. Медичні профспілки оголосили про юридичні дії зі свого боку, намагаючись добитися, щоб медпрацівники мали обладнання, яке їм потрібно, щоб захистити себе, своїх пацієнтів і членів своїх сімей від вірусу.

У середу кількість смертей у Іспанії перевершило ту, яка була зафіксована в Китаї. Через два дні після того королівство встановило черговий антирекорд, втративши 769 своїх громадян за 24 години. Для Гайосо момент усвідомлення щодо коронавірус настав кілька тижнів тому, коли жінку старшого віку привезли в клініку El Escorial на околицях Мадриду. Саме тут Гайосо працює лікарем у відділі екстреної допомоги. У пацієнтки була пневмонія.

«Найважчим для мене було стояти за два метри й говорити її донці, що вони не зможуть з нею побачитися», — пригадала Гайосо.

«Обличчя її доньки посмутніло і вона сказала мені: „То я вже не зможу побачити ніколи свою матір?“. Вона боялася, що не зможе попрощатися належним чином. А я не могла навіть підійти до неї. Я не могла її запевнити, що вона точно зможе побачитися з матір'ю, тому що не могла цього гарантувати», — сказала лікар.

Читайте також: Лікар з Китаю розповів, як уберегти себе та рідних від коронавірусу

Майже 15% з 64 059 випадків зараження коронавірусом в Іспанії припадає на працівників системи охорони здоров'я. В Мадриді й інших регіонах запаси базового захисного обладнання небезпечно виснажуються.

«Матеріали, які в нас є, дуже строго нормовані, щоб ми все не використали. Потрібно поводитися обережно, щоб не забруднити халат, тому що доведеться його рятувати. А це загрожує зараженням. Нам доводиться дуже дбати про високоякісні матеріал», — сказала Гайосо.

За її словами, з певної точки зору, є дещо хороше в тому, що лікарі й інший медперсонал настільки зайняті.

«Немає часу злитися чи дивуватися, чому все організовано саме так», — сказала лікар.

Читайте також: Нікого не жалкує: коронавірус просочився в іспанський уряд

Її колега Пабло Кереседа — хірург і представник медичної асоціації Amyts — потрапив під карантин. Так у нього з'явився час на думки і лють.

«Реальність в тому, що зараз епідемія, яка забирає кращих з нас. І нам потрібно запитати, чому», — сказав лікар.

«Єдине, з цим поточну ситуацію можна було б порівняти, це терористичні вибухи в Мадриді в березні 2004 року. Так, то були дні нестямної роботи, особливо для хірургів і працівників у відділі інтенсивної терапії. Але це й тоді було не так, як зараз», — сказав Кереседа.

Він, як і багато інших лікарів і медсестер, вважає, що пандемія коронавірусу показала, що буває, якщо ставити безпрецедентні вимоги службі охорони здоров'я, яка в багатьох регіонах ще не оговаталася після економічної кризи 2008 року й глибоких скорочень.

«Ми роками попереджали, що у нас недостатньо медсестер, щоб доглядати пацієнтів навіть за нормальних умов, не кажучи вже про пандемію, з якою ми зіштовхнулися зараз», — сказала Марія Хосе Гарсія, яка представляє профспілку медсестер Satse.

Вона наголошує, що медсестри йдуть до пацієнтів з коронавірусом в порваних халатах, без масок, окулярів і рукавичок, ризикуючи заразитися.

«Якщо кількість заражених медсестер продовжить зростати, хто буде доглядати за всіма цими пацієнтами», — каже Гарсія.

Хуан Каміло Меца — «дуже, дуже втомлений, але досі здоровий» анестезіолог з клініки Mataro поблизу Барселони. Його відділ інтенсивної терапії був змушений розширити свої можливості з 14 ліжок до 21. А кожен доступний лікарняний респіратор: новий, старий, транспортної моделі, — був переданий для використання. Персоналу доводиться на ходу опановувати нові навички, оскільки кадри з інших відділень долучають до боротьби з коронавірусом. Тож психіатри й психологи тепер теж працюють не за спеціальністю.

«Усі відпрацьовують однакову кількість годин. Це видно по мішках під їхніми очима і по тому, що вони більше не жартують так, як раніше. Можна відчути напругу й страх у повітрі. Ніхто не був готовий до чогось такого», — сказав Меца.