Передплата 2024 «Добра кухня»

"Чума" Камю стала бестселером лютого. Топ книг, які полоскочуть вам нерви під час карантину

  • 15.03.2020, 19:55
  • 2 674

Від початку 2020 року у Франції зріс попит на роман Альбера Камю "Чума". Видавці вважають, що це пов'язано з поширенням вірусу Сovid-2019-nCoV. В Італії книга увійшла в топ бестселерів лютого, а на "Амазоні" англомовний наклад "Чуми" до 5 березня розпродали повністю

Про це повідомляє Gazeta.ua.

Книг, у яких смертельні захворювання відіграють визначальну роль, незліченна кількість, однак ми порекомендуємо вам найкращі:

Джованні Боккаччо, «Декамерон»

1348 рік. У Флоренції чума вже забрала сто тисяч життів. Але це лише тло для еротичних новел Боккаччо. Сім дівчат і троє юнаків із забезпечених сімей, які перебувають між собою в дружніх, романтичних або родинних зв'язках, вирішують перечекати епідемію за містом. Там вони розважають один одного музикою, танцями, співом та історіями, в яких Ерос дуже часто вступає у двобій з богом смерті Танатосом.

2015-го італійські режисери брати Тавіані, переможці Каннського і Берлінського фестивалів екранізували декілька новел з «Декамерону» Боккачччо. Всі частини літературного шедевру епохи Відродження об'єднанні темою протистоянні любові і смерті в охопленій чумою Флоренції

Даніель Дефо, «Щоденник чумного року»

Книгу можна назвати однією з перших проб жанру докудрами в літературі. Дефо описує вулиці, будинки жителів чумного Лондона. Автор щосили намагався домогтися ефекту не просто правдоподібності, а скоріше присутності. Хоча самому письменнику в рік епідемії було лише п'ять.

Александр Пушкін, «Бенкет під час чуми»

До чуми в Лондоні 1665 року звертався і російський класик. 1830-му Пушкін опинився відрізаним від світу в селі Велике Болдіно біля Нижнього Новгорода. В Росії оголосили карантин через епідемію холери. Драма «Бенкет під час чуми» по суті переклад фрагмента з п'єси шотландського поета Джона Вільсона «Чумне місто» про лондонців, які, незважаючи на епідемію, накривають стіл на вулиці, починають бенкетувати і сумувати.

Джек Лондон, «Червона чума»

У 1912 році класик американської літератури випустив роман про те, як у 2013-му людство майже повністю вимерло від невідомої хвороби. Симптоми її були такі: на шкірі з'являлася червона висипка, потім починалися судоми, потім відбувалося оніміння кінцівок, і за годину людина помирала. Тіла загиблих від вірусу розкладалися так швидко, що зараза поширилися миттєво і вбила майже все людство. Вижили лише кілька сотень, які повернулися до первісного способу життя печерних людей.

Альбер Камю, «Чума»

У романі Камю описується вигадана історія про епідемію чуми в алжирському місті Оран. Автор показує, яким чином жителям вдається пережити цей час. Роман «Чума» вперше видали 1947-го. Дія відбувається в теперішньому для читачів часі, хоча за основу сюжету письменник узяв епідемію холери 1849 року, що вбила 1817 жителів Орану.

Сам Альбер Камю підкреслював, що його роман слід читати суто метафорично. Що його чума — це алегорія зла фашизму. І більш широко — будь-якого зла, яке сягнуло світових масштабів, абсурдності буття.

Річард Меттісон, «Я — легенда»

Книжка написана ще у 1954 році і стала легендарною, фактично породивши жанр постапокаліптики. 2007-го за романом «Я — легенда» зняли фільму з Віллом Смітом у головній ролі.

За сюжетом невідомий вірус спричинив зомбі-апокаліпсис. Усі перетворились на страшних агресивних істот. Головний герой — єдиний, хто лишився людиною. Він вбиває колишніх людей, перетворених вірусом на потвор. А ще — розробляє вакцину, яка могла б повернути все, як було до епідемії.

Річард Престон, «Епідемія. Справжня і страшна історія поширення вірусу Ебола «

Все описане в цій книзі, включно з іменами пацієнтів, — правда. Річард Престон — науковий журналіст, постійний автор журналу New York Times. Він єдиний не лікар, який отримав нагороду CDC «Чемпіон щодо запобігання». У праці «Епідемія. Справжня і страшна історія поширення вірусу Ебола» розповідає про те, як з 1967-го по 1993 рік вчені боролися зі смертельною африканською лихоманкою.

Стівен Кінг, «Протистояння»

Майстер припущень Стівен Кінг пофантазував, що буде, якщо з секретної лабораторії міністерства оборони США через трагічну випадковість випустять летальний штам грипу, що розроблявся як біологічна зброя. Ті хто лишилися живими створили зовсім іншу модель суспільства. 1994-го за «Протистоянням» зняли міні-серіал.

Жозе Сарамаго, «Сліпота»

Жителів умовного міста N одного за іншим вражає сліпота. Щоб обмежити епідемію, влада ізолює хворих у порожньому крилі психіатричної лікарні. Разом із хворими в карантинному корпусі опиняється одна зряча: дружина лікаря-окуліста прикинулася сліпою, щоб піти за чоловіком. Сюжет роману слід розуміти метафорично. Автор отримав Нобелівську премію з літератури, а його роман «Сліпота» екранізували у 2008 році.

В екранізації роману португальця Жозе Сарамаго «Сліпота» тих хто заразився невідомим вірусом ізолюють під озброєною охороною в корпусі психлікарні

Дін Кунц, «Очі темряви»

Один користувач Твіттера помітив, що в романі 1981 року згадується смертельний вірус «Ухань-400», розроблений в однойменному китайському місті. Дивний збіг із джерелом походження коронавірусу викликав фурор.

Згодом один із американських сайтів з'ясував, що в перших накладах книжки вірус називався «Горкі-400» і був розроблений не в Китаї, а в Росії. В який момент сталась підміна і чому — у видавництві не розповідають.

Крістіна Еванс рік тому втратила 12-ти річного сина Денні. Хлопець разом із товаришами загинув у поході за таємничих обставин. Жінка не до кінця вірить у смерть сина. Зі своїм другом адвокатом вона знаходить Денні в таємній лабораторії. У хлопця виявився імунітет проти смертельного вірусу, який уряд намагався використати як біологічну зброю. Крістіна намагається звільнити сина від незаконних дослідів.

Кормак МакКарті, «Дорога»

У романі світ винищило стихійне лихо. Посеред зруйнованого міста лишилися живими тільки головний герой з сином та декілька груп здичавілих людей, які нападають на інших. Хлопець із батьком вирушають на пошуки більш придатних до життя місць.

Роман отримав британську Премію пам'яті Джеймса Тейта Блека та американську Пулітцерівську премію. 2009-го року вийшов фільм-екранізація режисера Джона Гіллкоута. Ролі батька і сина зіграли Вігго Мортенсен і Коді Сміт-МакФі.

Франк Тильє, «Пандемія»

Спалах сезонного грипу в Парижі виявляється чимось серйознішим. Більш того, вірус не природного походження, а спеціально виведений в лабораторії. Франк Тильє схрестив жанр роману-апокаліпсису з детективом. Його грип — теж не просто вірус, а метафора всього поганого, що існує в світі.

Схожі новини