Передплатити Підтримати

На Вінниччині парафіяни УПЦ МП зруйнували 300-літню козацьку церкву

Покровська «козацька» дерев'яна церква в селі Лозова Шаргородського району мала статус пам’ятки національного значення

Парафіяни УПЦ МП розібрали Покровську «козацьку» дерев'яну церкву в селі Лозова Шаргородського району Вінницької області, яку було побудовано у 1700−1702 роках. Про це повідомляє видання «Релігія в Україні», передає Главком.

Зазначається, що козацький храм мав статус пам’ятки національного значення.

«Тепер на місці пам'ятки національного значення — дерев'яної церкви часів Семена Палія та Івана Мазепи стоїть новобудова, збудована вірними Московського патріархату», — йдеться у повідомленні.

«Красуня та берегиня духу свободи України проіснувала 314 років такою, як на 1 фото. Потім — руйнація, будівельні ліси і нова „репліка“ — останні 4 фото», — пише у Фейсбуці Наталія Пудайло зі спільноти «Подільські мандри».

«Кожну лекцію, кожен виступ про національну архітектуру 18 ст. я починав згадуючи цю невеличку, але особливу церковцю. Тепер — пустка! Хто ми тепер без неї?», — коментує руйнування церкви ексголова Ради у справах релігій при Кабінеті міністрів України Арсен Зінченко.

Покровський храм в с. Лозова займає громада Шаргородського благочиння Могилів-Подільської єпархії УПЦ (МП), яка і замінила церкву на нову.

У проєкті «Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина» розповіли, що вони прибули «до Лозової в той час, коли стара Покровська церква перестала існувати». «Вона була розібрана, тому що… цитата — да она вся гнилая, вот и разобрали — теперь соберем новую, из нових брёвен и будет как новая…», — розповіли дослідники те, що почули від чоловіки з бензопилою, який розпилював колоди старого зрубу.

«Так, деякі з них виглядали дуже погано, але, більшість (заминивши трухляві) ще можно було би використовувати, і це була би автентична, стара церква, з заміною пошкодженного… Як там було далі — ми не знаємо, стверджувати, що старі колоди були використані в відновлені церкві, не можемо, бо бачили, як їх знищують. Коли розбирають старі зруби з метою їх перезібрати — їх маркують, роблять карту понівеченого — ми цього теж не побачили… Також не відома доля старого іконостасу, живий, чи вже «…как новый…», — написали 11 лютого 2020 р. на сторінці проєкту «Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина».