Передплатити Підтримати

Відень – місто прав людини. А Львів?

У місті Лева відбулася відкрита зустріч з Уповноваженою з прав людини Відня пані Шамс Асаді

Пані Шамс Асаді (на фото) — голова відомства з прав людини, членкиня Консультативної ради Австрії омбудсмена (АОВ) прочитала у Львові лекцію «Відень — місто прав людини. Чому це добре для всієї громади?» за проєктом «Lviv: Becoming a Human Rights City». Вона розповіла про те, як Відень змінився за 5 років і тепер має статус міста прав людини, до чого нині прагне Львів.

«Ми повинні разом працювати, — наголошує пані Шамс, — якщо ми знаємо свої права, то можемо допомогти в захисті прав інших людей. Хоч ми всі й різні, проте нас поєднує солідарність, права людини та людська гідність».

Пані Шамс Асаді розповіла про те, що місто має захищати найвразливіші верстви суспільства від дискримінації й працювати з людьми в громадських центрах освіти, які розміщені по всьому Відню.

«Важливим аспектом є забезпечити доступ до освіти для всіх охочих», — каже пані Шамс. Уповноважена з прав людини акцентує на правах дітей. У Відні пропонують навчання не тільки дітям, а й вчителям, щоб останні вчасно помітили порушення прав і змогли потім працювати з учнями індивідуально. Крім цього підлітки потерпають від мови ворожнечі, що стала найбільш актуальною у цифрову епоху.

Не менш важливим є питання бідності й соціальної безпеки. «Бідність — це хвороба суспільства. Ми намагаємося боротися з нею, пропонуючи населенню соціальне житло», — говорить пані Шамс. Для співпраці з людьми вона пропонує створювати фокус-групи, організовувати круглі столи. Зараз популярною є методика бліц-побачень, що проводиться раз на рік на тему, пов’язану з правами людини. У методиці беруть участь люди різного віку, незнайомі одне з одним.

Пані Шамс Асаді каже, що Львів теж стає містом прав людини, однак для цього йому треба допомога суспільства, і це наш обов’язок. Уже понад 100 міст у Європі дотримуються цього принципу.

«Щоб стати містом прав людини, мають бути якісь мінімальні стандарти, хоч підходи можуть бути різні», — завершила пані Шамс.

Автор Інна Буряк.