Фільм українського режисера Михайла Іллєнка, задуманий ще 1967 року, виходить на великі екрани

Зі Львова розпочався допрем’єрний показ фільму Михайла Іллєнка «Толока», загальноукраїнська прем’єра якого відбудеться12 березня. Хоча ще торік свою стрічку режисер і актори презентували бійцям у понад 20 містах і селищах Донецької та Луганської областей. Показ, за словами Михайла Іллєнка, відбувався не у кінотеатрах. Творці «Толоки» вирішили з кожного проданого на фільм квитка 7 гривень перераховувати на допомогу українській армії.

Стрічку «Толока» створено за мо­тивами балади Тараса Шевченка «У тієї Катерини…». До Львова презен­тувати фільм приїхали режисер Ми­хайло Іллєнко, актриса та балерина, виконавиця головної ролі Іванна Іл­лєнко та музикант Сергій «Фома"-Фоменко. Однією з перших фільм, допрем’єрний показ якого відбувся у кінотеатрі «Планета Кіно» (ТЦ «Фо­рум»), подивилася і журналіст «Ви­сокого Замку». «Толока», за словами Михайла Герасимовича, це 400-річна подорож хати Катерини просторами України. Це боротьба за виживання, за рідну домівку, яку постійно руйнує ворог. Кожна війна і лихо забирали людські життя і залишали тисячі укра­їнців без даху над головою. Однак люди приходили на толоку і допома­гали збудувати гуртом нову хату. 12 хатин змінила героїня фільму Катери­на (головну роль зіграла Іванна Іллєн­ко), а через них промайнула 400-річ­на історія України. На думку Михайла Іллєнка, толока привчила людей до єдності і стала шансом на виживання, таємною зброєю проти воєн, Голодо­мору, знищення України.

— У фільмі ми намагалися розпо­вісти про те, які випробування пере­жили, вони у минулому, і щоразу нам казали: «Все! З вами покінчено». Але нічого у них не вийшло, бо є толока — той генетичний код, який нас рятує, — розповів журналістові «ВЗ» Михайло Іллєнко. — Раніше я не помічав чомусь вірша Шевченка «У тієї Катерини хата на помості…». А коли його відкрив, на­родився сценарій. Шевченко — найак­туальніший з поетів. Його вірш дозво­лив пофантазувати так, що цей сюжет привів фільм у наші дні. Картина пе­регортає найдраматичніші сторінки історії України, і щоразу пропонуємо свій міф, бо Україна перевантажена чужими міфами. Для прикладу, нам подарували міф, а ми його з посміш­кою сприймаємо — «Не з’їм, то по­надкусую». Хто сьогодні не з’їв, але понадкусував Крим, Донбас?.. А міф навісили нам. Наш фільм — це спроба боротися з цими міфами.

Ідея створення фільму про фено­мен толоки з’явився у Михайла Іл­лєнка 53 роки тому — після розмови з братом, відомим режисером Юрієм Іллєнком. Доповнили сюжет спога­ди з дитинства легендарного актора Івана Миколайчука. Однак зняти свою «Толоку» 1967 року Михайлові Гераси­мовичу не вдалося — через радянську цензуру. З настанням незалежності мрію також не пощастило втілити, оскільки на початках про українське кіно на державному рівні не дбали.

Лише 2013 року режисер розпо­чав роботу над стрічкою. Творча гру­па призупинила зйомки — через події на Майдані і бойові дії на Донбасі. За цей час внесли певні зміни у сцена­рій. Тому в стрічці з’явилася тема Криму, де свою останню, дванад­цяту хату, збудувала героїня завдя­ки толоці. Нові дійові особи почали з’являтися після зустрічей Михайла Герасимовича з добровольцями та волонтерами АТО, до яких режисер їздив протягом 2014−2016 років ра­зом зі своїм фільмом «ТойХтоПрой­ШовКрізьВогонь».