Світлана Алексієвич розповіла шокуючу правду про білоруських радянських партизанів
Нобелівська лауреатка вважає, що це були жорстокі вбивці і гвалтівники
Білоруські поліцаї, які співпрацювали з фашистами, були звичайними сільськими хлопцями, які всю війну просиділи у своїх домівках, зате партизани — жорстокими вбивцями та ґвалтівниками.
Про це радянська і білоруська письменниця, лауреатка Нобелівської премії Світлана Алексієвич розповіла в інтерв’ю російському ліберальному ресурсу «Медуза».
«Я все життя прожила в країні поліцаїв. А що таке, по-вашому, Білорусь? Тисячі білорусів служили у поліції. Не слід думати, що у нас всі йшли у партизани і тільки окремі зрадники…
Як це відбувалося? У село приходять німці, забирають всіх молодих хлопців — і ті стають поліцаями. До того ж їм дають їжу, добрий одяг, а поруч мучаться голодні матері, брати, сестри… Ці сільські поліцаї сиділи у своїх містечках, як у фортецях, лише іноді вилазили, якщо траплявся підрив залізничного полотна. Вони не завжди виконували каральні функції. Хоча й таке траплялося, звісно. Та переважна більшість поліцаїв не були карателями", — переконує Алексієвич.
При цьому вона засуджує героя, що врятував від розстрілу єврейського хлопчика, який потім підпалив сім’ю поліцая у власному домі. За її словами, «за німців у селян вперше у каструлі з’явився шматок м’яса, а за Сталіна все забирали».
Що ж до партизанів, то вони, стверджує письменниця, були антисемітами аж ніяк не ліпшими за нацистів і могли вбити єврея просто за «хорошу курточку».
«Білоруси виявилися єдиною нацією, яка не спромоглася створити загони, які самі вбивали євреїв. Такого не було. Ось за лантух борошна продати могли. Та що за лантух — за кілограм. У хаті ховають дівчинку-єврейку, все село мовчить, а один гад доносить. І жінок здавали, і дітей, врятованих від розстрілів», — розповідає Алексієвич.
Вона також стверджує, що партизанів, чиєю славою зараз пишається Білорусь, місцеве населення боялося більше, ніж фашистів. «Прості жінки легко розповідали, що вдень вони боялися німців, а вночі — партизанів. Партизани-то ще страшніші: німця можна було вмовити, а партизана ніколи. Адже хто такі партизани? Адже вони не одразу сформувалися у якусь подобу військових загонів. Спочатку це були напівбандитські групи. Просто чоловіки зі зброєю, ось і все», — заявила Алексієвич.
