Українці почали отримувати монетизовані пільги на житлово-комунальні послули
Квитанції за компослуги, які почали надходити споживачам у листопаді, декого, м’яко кажучи, шокували.
Адже там вказані до сплати повні суми — без урахування пільг і субсидій. Чимало пільговиків навіть не підозрювали, скільки насправді коштують комунальні послуги, адже сплачували лише частину. Наприклад, сім’ї, у яких троє чи більше дітей, платять за комуналку тільки 50%. А тут раптом у платіжці повна сума…
«Насправді пільг ніхто не втратив. Просто з 1 жовтня змінився механізм нарахування пільг. Ми перейшли до надання пільг у грошовій формі. Відповідно у платіжках за жовтень, які зараз отримують споживачі, вказані повні суми, — каже начальник відділу персоніфікованого обліку та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи ЛОДА Роман Андрес. — Тепер є два варіанти отримання пільг: грошова готівкова форма та грошова безготівкова. Ті, хто написав заяву до 15 жовтня на отримання пільг у готівковій формі і надав банківські реквізити, отримують гроші на рахунок. І споживач самостійно оплачує комунальні послуги. Ті, хто такої заяви не написав, отримують пільгу через Ощадбанк. Але тоді Ощадбанк автоматично переказує кошти на рахунки надавачам послуг. Якщо у Єдиному державному автоматизованому реєстрі пільговиків є номер телефону споживача, то йому приходять СМС-повідомлення про переказані суми. Решту треба доплатити самостійно. Якщо СМС не надходять, то треба звернутись у місцеве відділення соцзахисту та вказати свій номер телефону. Фактично, для споживачів, які отримують пільги у безготівковій формі, нічого принципово не змінилось».
Пільги споживачам нараховують відповідно до норм споживання. Та якщо сім’я використовує менше за норми споживання, повертати надлишок не треба. Зекономлені кошти можна витратити на власний розсуд. Якщо споживач отримує пільги не на картку, а на особовий рахунок в Ощадбанку, то невитрачені кошти також зможе зняти, однак лише після завершення опалювального сезону. Для цього треба буде звернутись в органи соцзахисту з відповідною заявою та надати реквізити рахунку, на який можна буде перевести залишок коштів.
Так само не треба повертати і «зайвих» субсидій. Чимало споживачів уже отримали монетизовані субсидії на опалювальний сезон за жовтень (їх починають нараховувати з 16 жовтня), але тепло до їхніх будинків ще не подавали. Люди не завжди знають, що робити з цими грошима. Чи не вимагатимуть потім їх повернути?
«Якщо ви отримали гроші, платите за комунальні послуги за жовтень. Усе, що залишається, берете собі в кишеню. Нічого назад повертати не треба. У цьому і полягає монетизація пільг — все, що зекономили, можна використовувати на власний розсуд, — каже начальник відділу житлових субсидій, соціальних виплат та допомог департаменту ЛОДА Василь Гельбич. — Головна вимога — розраховуватись за комунальні послуги вчасно. Якщо родина отримує субсидії, але має за місяць більш ніж 340 гривень боргу, це є підставою для припинення нарахування субсидій». Тобто варіант, що субсидійні гроші пропили, а за комуналку так і не заплатили, не пройде.
Попри те, що президент заветував закон про верифікацію, отримувачам субсидій та пільг не варто думати, що даних, які вони подають для отримання допомоги, не перевіряють. За словами Василя Гельбича, верифікація даних проводиться постійно з 2016 року. Частка тих, хто вказав неправдиві дані у декларації на отримання субсидії, невелика. У середньому це 5% субсидіантів. Так, за перше півріччя цього року майже 800 отримувачів зобов’язали повернути нараховані субсидії. Комусь довелося повернути кошти повністю, комусь частково. До речі, штрафи за помилкові дані у деклараціях не передбачені.
