«Ми — частина великого шведського холдингу, ми можемо собі дозволити продавати частину продуктів „в нуль“. У нас немає потреби терміново повертати гроші інвестору чи виплачувати кредити. Отримуючи основний прибуток з інших тестів, які ми виконуємо великими об’ємами, ми можемо „грати в довгу“, плануючи роботу на 5−7 років вперед».

Скавронський зазначив, що за 13 років, відколи «Сінево» працює в Україні, інвестиції у розвиток компанії склали понад 50 млн євро.

«Ми прийшли в Україну надовго, тому ми не шкодуємо грошей на інвестиції. За обсягом інвестицій ми — найбільша компанія серед всіх лабораторій та, напевно, і медичних закладів на українському ринку».

При цьому, топ-менеджер підкреслив, що лабораторний бізнес стає вигідним і більш якісним лише тоді, коли компанія починає робити тести мільйонами на місяць.

«Тільки за таких обсягів компанія може дозволити собі закуповувати найдорожче високоточне обладнання вартістю кілька сотень тисяч євро. На малих обсягах така схема не спрацює. Тому якраз нарощення обсягів дозволяє підвищувати якість тестів і сервісу. І, що дуже важливо, зі здешевленням їх для клієнта. Оскільки при масовому виробництві ціна на одиницю стає меншою. Працює ефект масштабу».

Скавронський також розповів, що в середньому тільки обсяг інвестицій у кожну із шести регіональних лабораторій Сінево складає до 1 мільйона євро, а «центральна лабораторія, яка працює у Києві, коштувала компанії близько десяти мільйонів євро».

На запитання, чи входить Сінево у список так званих рекомендованих лікарями лабораторій, Скавронський відповів, що Сінево часто, навпаки, входить до антирейтингу лікарів, оскільки не має тіньових схем взаємодії чи домовленостей з лікарями.

«Ми міжнародна компанія і працюємо виключно за міжнародними стандартами. У 2017 році компанія Medicover, частиною якої ми є, вийшла на Стокгольмську фондову біржу. … тому ми не можемо собі цього дозволити [тіньових схем, — ред.]. Ми ведемо бізнес легально і офіційно, у нас немає тіньових схем взаємодії чи домовленостей з лікарями. Через це ми, навпаки, часто потрапляємо в антирейтинг лікарів і стикаємося з тим, що деякі з них, навпаки, категорично не рекомендують „Сінево“ своїм пацієнтам, бо знають, що ніякої „вдячності“ їм від нас не буде».

Обговорюючи питання доцільності витрачання коштів на аналізи без крайньої необхідності, Скавронський зазначив, що з точки зору економічної ефективності один євро, вкладений людиною у діагностику, згодом може зекономити до 50 євро на лікуванні та інших пов’язаних витратах.

«У деяких хворобах я навіть бачив таке співвідношення економії 1: 200, 1: 300. Тобто вчасна та якісна лабораторна діагностика, навпаки, допомагає заощаджувати. Тому і розглядати її потрібно не як витрати, а навпаки — як раціональну інвестицію у своє здоров’я.

За словами топ-менеджера, в Україні на одного громадянина витрачається від 1 до 1,5 євро на рік на реагенти.

«Це у 6−8 разів менше, ніж у наших найближчих сусідів! І ця статистика ще раз підтверджує, що, на відміну від інших європейських країн, в Україні поки що немає культури лабораторної діагностики, коли людина постійно тримає на контролі стан свого здоров’я».

Серед аналізів, які дають змогу контролювати стан свого здоров’я, Скавронський виділив декілька найосновніших.

«По-перше, це біохімічний аналіз крові, до якого входять печінкові та ниркові проби, ліпідограма і ще декілька важливих показників. Разом з результатами біохімічного аналізу крові ми ще видаємо базове пояснення результатів цих тестів. По-друге, це моніторинг цукрового діабету за допомогою глікованого гемоглобіну. Третє — загальні аналізи крові та сечі.

Зазначені тести — це обов’язковий набір регулярного моніторингу здоров’я, який слід виконувати кожні пів року.

Але не зайвим є також періодичний моніторинг на наявність гепатитів (В та С), моніторинг роботи щитоподібної залози та деяких онкозахворювань (чоловікам — ПСА, жінкам — ПАП-тест на основі рідинної цитології)".

Повний текст інтерв"ю доступний на сайті 24 каналу.