Кіно буде: кінотеатр ім. Хмельницького хочуть відновити

Будинку, якому 107 років, мають повернути автентичний вигляд.

Мерія має намір вдихнути нове життя у закинуту будівлю колишнього кінотеатру імені Богдана Хмельницького.
Депутати Львівської міськради на сесії затвердили інвестиційний проєкт «Створення просвітницького культурнорозважального
кінопростору» на вул. Хмельницького, 11.

У цьому приміщенні «кіна нема» вже- понад 13 років. Проєкт передбачає створення тут «культурного міксу»: центр кіномистецтва,
власне кінотеатр орієнтовно на 70 місць, конференцзал, кафе, навчальний простір. Площа приміщення колишнього кінотеатру —
550 кв. метрів. За словами заступника міського голови Львова з питань розвитку Андрія Москаленка, для відновлення кінотеатру шукають інвестора, мовляв, міський бюджет такі витрати не потягне.

Міськрада Львова має оголосити інвестиційний конкурс на створення кінопростору. Інвестор має протягом трьох років від дати підписання угоди ввести кінопростір в експлуатацію, відремонтувати внутрішню частину приміщення та відреставрувати фасад. Сума інвестицій — щонайменше 20 млн грн, а інвестор отримає будинок в оренду на 30 років. Інвестор має відновити автентичний вигляд фасаду цієї архітектурної пам’ятки місцевого значення. Всередині тут є розписи авторства Володимира Патика.

Довідка «ВЗ»
На юдейські Судні дні тут була тимчасова синагога

Кам’яниця № 11 на тодішній вулиці Жовківській зведена у 1912−1913 роках за проєктом архітектора Романа Фелінського — на замовлення власника, Соломона Рогатина. До того тут стояв триповерховий будинок, який належав Якубу Вільду, але був визнаний аварійним і знесений. Новий великий дохідний будинок звели у стилі модерн. На першому поверсі були магазини зі складами у пивницях, на верхніх поверхах — квартири, які здавали в оренду. Кінотеатр тут функціонував практично від року побудови. Протягом років назва його
змінювалася.

Перша назва — «Сфінкс» (1913−1918, 1926−1933). Працював з 16 до 23 год. Ціни на квитки коливалися від 40 гелерів до 1,5
корони. Кінотеатр був достатньо дорогим, хоча й не найдорожчим у Львові. Репертуар фільмів викликав невдоволення Товариства ім. Петра Скарги — через покази буцімто неморальних фільмів. Зокрема, йшлося про фільм «Єврейка». Перед Першою світовою війною кінотеатр припинив діяльність аж до 1926 р. Власник «Сфінкса», відомий львівський ресторатор Генрик Атляс, віддавав 5% від прибутку на допомогу інвалідам війни.

У 1933 р. на короткий термін кінотеатр перейменували на «Мева» («Чайка»). Тоді заклад почав демонструвати звукове кіно
і змінив назву на «Адрія». У 1937 р. тут містився Єврейський драматичний клуб ім. Перетца, який діяв паралельно з кінотеатром.
«Адрія» була достатньо успішною й популярною у цьому районі. На осінні юдейські свята — Судні дні — приміщення кінотеатру перетворювали на тимчасову синагогу.

У 1941−1944 рр. знову повернули стару назву — «Мева». У 1944 р. тимчасово припинив кінопокази. У 1946 р. кінотеатр відновив свою діяльність під новою назвою — кінотеатр ім. 17 Вересня, під якою діяв до 1949 р., коли й отримав нову назву — кінотеатр ім. Б. Хмельницького. До 1950-х рр. тут перед кіносеансами виступав оркестр. У 1960-х рр. кінотеатр працював 360 днів на рік (по 7 сеансів на день). У 1990-х рр. тут показували переважно індійські фільми, також це був кінотеатр повторного фільму. Тоді заклад почав занепадати, його передали в оренду приватному підприємству. У кінці 1990-х у фоє був бар із більярдом та ігровими автоматами. У 2007 році кінотеатр ім. Б. Хмельницького було ліквідовано, відтоді приміщення пустує.