Академічний інструментальний ансамбль «Високий замок» відсвяткував 20-річний ювілей у Львівській національній філармонії
«Без справжньої чоловічої дружби наш колектив не тримався би купи»
У Львівській національній філармонії Академічний інструментальний ансамбль «Високий замок» зібрав своїх шанувальників концертом «У колі друзів». Рівно 20 років тому колектив вперше виступив у стінах філармонії, тепер уже рідної. І вже першим концертом голосно заявив про себе не лише в Україні, а й далеко за її межами. Виступає колектив і перед школярами, дарує свої композиції під час благодійних концертів у сиротинцях.
Привітали ювілярів провідні солісти Львівської національної опери та філармонії — Петро Радейко, Орест Цимбала, Наталя Марківська, Анастасія та Микола Корнутяки, LADIES' TRIO, Михайло Олійник, Ольга Фенюк, Лілія Коструба, Ірина Жовтолист, Оксана Савіцька, Любов Ступчук, а також Віктор Сокрута і Соломія Кудин — керівники школи танго Barrio de Palermo (на фото).
Академічний ансамбль «Високий замок» справедливо називають унікальним. Чому? Бо кожен учасник блискуче володіє не лише своїм основним інструментом, а й багатьма іншими. Скажімо, цимбаліст чудово грає на гітарі і сопілці, віолончеліст — на акордеоні, трубі і тромбоні…
Насправді, ансамбль «Високий замок» народився ще задовго до того, як прийшов на сцену Львівської філармонії. Колектив стартував у рамках німецько-українського проєкту. Підібрали музикантів для супроводу однієї з найпопулярніших вистав на теренах Німеччини та Австрії, Im weissen Rossl am Wolfgangsee, австрійського композитора Ральфа Бенацького, — у німецькому державному театрі Staatstheater міста Касселя. Цю виставу раніше там ставили неодноразово, однак вона не мала очікуваного успіху. Щоб «підняти» виставу на новий мистецький рівень, запросили угорського режисера Петра Гатазі. Обізнаний із фольклором різних народів, режисер зупинив свій вибір на українських музикантах з відповідною освітою, досвідом і вмінням.
Куратором цього завдання була Маріка Гром з міста Гьоттінгена, яка доручила українському цимбалісту Олександру Голубничому підібрати людей для відповідного проєкту. Андрій Яцків очолив цей проєкт як художній керівник. 31 грудня 1997 р. відбулася прем’єра. Два місяці новостворений колектив працював у театрі міста Касселя, після чого талановитому українському колективу продовжили контракт на півроку, а згодом — на рік.
День 22 серпня 1999 року хлопці з «Високого замку» запам’ятають назавжди. Бо саме тоді вони народилися у Львові як професійний колектив. Від цього першого концерту, який дали у Львівській філармонії, залежало подальше творче життя гурту.
— Ми тоді так переживали, що той трем і досі пам’ятаю, — сказав журналістові «ВЗ» художній керівник ансамблю Андрій Яцків. — Та коли вийшли на сцену і побачили, що у залі нема жодного вільного місця, — заспокоїлися. Зрозуміли, що ми — вдома, нас підтримують друзі і рідні, а найголовніше, що у нас повірили львів’яни.
— Чому назвали свій колектив «Високий замок»?
— Назва колективу «Високий замок» відображає естетику Львова, особливо на гастролях у Європі.
— У колективі — лише чоловіки. Що скажете про чоловічу дружбу?
— Якби не було справжньої чоловічої дружби, жоден колектив не тримався би купи. Нас Бог береже, бо ми навіть у скрутних психологічних ситуаціях вміємо знайти мудрий вихід.
— Не буває музичних жанрів серйозних чи несерйозних. Буває справжнє або несправжнє, — сказав журналістові «ВЗ» диригент Львівської опери Мирон Юсипович. — «Високий замок» — це те справжнє, де нема фальші, бо кожен музикант з ансамблю — віртуоз і професіонал. Композиції у їхньому виконанні звучать вишукано і майстерно, це та українська музика, яку завжди хочеться із задоволенням слухати.
Фото Андрія Куб'яка