В одних квартплата зросла на третину, в інших — аж удвічі!

В анонсованому процесі списання житлових будинків із балансу Львівської міськради з’явилися перші «тертя». Починаючи від травня, багато хто із львів’ян почав отримувати платіжки за «комуналку» із підвищеними цифрами у графі «утримання будинку та прибудинкової території», або ж «управління будинком». Люди не можуть зрозуміти, з чого взялося те підвищення, і не можуть отримати обгрунтованої відповіді на свої запитання від управителів будинками. Багато хто з мешканців навіть не здогадується, що їхній будинок уже списаний із міського балансу, що вони вже мають управителя. Комунальні підприємства (колишні ЖЕКи), як виявилося, навіть не потурбувалися, щоб хоча би розвішати по під’їздах оголошення і повідомити мешканців про зміну статусу.

«Мої діти і мама проживають у районі, яке обслуговує ЛКП „Львівський ліхтар“, — обурюється пані Оксана. — В останні місяці це ЛКП підняло тариф на квартплату мало не удвічі. Досі платили за квартиру близько 250 гривень на місяць, а тепер мають заплатити аж 480! Діти і сусіди пішли з’ясовувати ситуацію в ЛКП. Там щось пояснювали, але ніхто нічого не зміг зрозуміти. Хоча усі мають вищу освіту, мої діти ІТ-шники… Найцікавіше, я як платила 183 грн, так досі і плачу. Обслуговуюся в ЛКП „Затишне“. Чому різні ЖЕКи підвищують квартплату по-різному?»

«Із початку року платив за двокімнатну квартиру 250 грн, а з травня прийшла платіжка на 350, — розповідає „ВЗ“ пан Тарас, що обслуговується в ЛКП „Сяйво“. — За липень вже прийшла цифра 370 грн. Керівник ЖЕКу каже, мовляв, ми давно не підвищували квартплату, за цей час піднялися розцінки на окремі послуги, а от тепер підвищили аж на 40%. Тоді треба було хоча б підвищувати тарифи поступово, щоб не травмувати людей!»

Подібні скарги надходять до редакції і щодо інших ЛКП. Так, ЛКП «Тополя» підвищило квартплату за однокімнатну квартиру зі 180 грн до 400, ЛКП «Нове» — зі 153 до 208, ЛКП «Дністер» за чотирикімнатну — з 354 до 480 грн.

Журналіст «ВЗ» зателефонувала до директора ЛКП «Львівський ліхтар» Ігоря Шпака (за нашою інформацією, це ЛКП підняло вартість квадратних метрів найбільше) і запитала, чому в них так сильно підвищилися розцінки. «Працюємо як управляюча компанія. Відповідно, з мешканцями підписані угоди, від будинків визначені уповноважені особи, — розповів Ігор Шпак. — Щодо тарифу на квартплату, то тут немає однакового для всіх механізму. Кожен будинок має індивідуальний тариф. В одному будинку проводили ремонти, капітальний ремонт покрівлі, то там квартплата стала більшою. Після підняття тарифів деякі мешканці писали нам заяву із запитом „На підставі чого підвищено тарифи?“. Ці люди, наприклад, відмовилися від послуги прибирання сходової клітки тощо. Ті, хто написав ці заяви раніше, то ми їм уже зробили коригування, і зняли нарахування за липень».

Людей обурює також і те, що підвищення тарифів відбувається кулуарно, без жодних оголошень і обговорень. Про це нам розповіли мешканці, що обслуговуються в ЛКП «Навколо базару» (вул. Героїв УПА, 78). Їм увірвався терпець, і вони пішли з’ясовувати ситуацію до керівників свого ЛКП. Притомних пояснень так і не почули (можливо, керівники самі не отримали таких пояснень від своїх керівників з мерії). Домовилися, що у четвер, 22 серпня о 18.00 в ЛКП «Навколо базару» відбудуться збори мешканців. Туди будуть запрошені чиновники міськради, які мають пояснити механізм формування тарифів на квартплату.

Ірина Маруняк, заступниця міського голови Львова з питань ЖКГ:

Згідно з чинним законодавством України, управляюча компанія, з якою мешканці укладають угоди на обслуговування, має погоджувати тарифи на обслуговування будинку з мешканцями. Без їхньої згоди тариф не піднімають. Коли будинок списується з балансу місцевих рад і визначається управляюча компанія, яка управлятиме цим будинком, то проводяться збори мешканців з управителем. І власне на зборах визначається тариф: розмір квартирної плати, оплата аварійної служби, обслуговування ліфтів, тощо. Це все обговорюється і наводяться конкретні цифри. І тільки коли є згода з двох сторін — мешканців і управителів будинку, — то укладаються відповідні угоди, і в угоді вказуються чіткі тарифи на обслуговування будинку. Натомість органи місцевого самоврядування (Львівська міськрада. — Авт.) не регулюють тарифну політику у цьому питанні, бо це є правовідносини між управляючою компанією і мешканцями. Якщо люди не згідні з тарифом, то після року роботи вони можуть розірвати угоду з управляючою компанією і укласти угоду з іншою, і з нею узгодити інші тарифи. Управляючі компанії, які вже уклали угоди з мешканцями, мають розмістити на дошках оголошень у будинках інформацію про те, які є тарифи і на підставі чого вони сформовані. Станом на сьогодні у Львові з балансу місцевих рад уже списано близько 50% будинків. Процес списання будинків триває.