Долар дешевшатиме через "валютну війну" США: чим це небезпечно для України

«Китай і Європа грають у великі маніпуляції з валютою і закачують гроші в свої системи для того, щоб конкурувати з США. Ми повинні відповідати тим же або залишатися манекенами, які сидять склавши руки і ввічливо дивляться, як інші країни продовжують грати в свої ігри — як вони роблять протягом багатьох років!» — написав він у своєму Твіттері.

Раніше президент США висловлювався в тому ж дусі про політику президента Європейського Центробанку Маріо Драгі, про політику Росії, Німеччини та ряду інших країн. А крім того, він прямо заявив, що США відмовляться від політики «сильного долара» заради збільшення експорту, скорочення торгового дефіциту і збільшення прибутку американських компаній.

Деякі експерти угледіли в цьому досить прозорий натяк на нову валютну війну. Газета Financial Times, наприклад, назвала свій матеріал «США повинні уникати розпалювання валютної війни».

Твіти Трампа підкріплюються заявами і діями фінансових інститутів країни. Зокрема, Казначейство США останнім часом регулярно моніторить політику 12 країн на предмет валютних маніпуляцій. У травні міністерство торгівлі США виступило з пропозицією ввести санкції щодо країн, які, на думку Америки, є валютними маніпуляторами. А буквально в середу, 11 липня, керівник Федеральної резервної системи США Джером Пауелл повідомив, що в кінці місяця буде знижена відсоткова ставка — вперше за 10 років. Експерти вважає, що це ознаменує собою початок активної фази «валютної війни».

Що таке «валютна війна», як вона позначиться на курсі долара в Україні і на українській економіці — пише сайт «Сьогодні».

Чому долар буде дешевшати

«Валютна війна» — одна з різновидів торгових воєн, яка передбачає, що одна з країн влаштовує штучну девальвацію своєї національної валюти. Коли обмінний курс цієї валюти по відношенню до інших валют падає, країна, навмисне знецінює свою валюту, отримує торгову перевагу в експорті в порівнянні з іншими країнами.

Експерти звертають увагу, що «валютні війни» — явище нечасте. Більшість країн вважають за краще все-таки зміцнювати свої валюти для розвитку національної економіки. Як приклад валютної війни назводять політику деяких країн під час «Великої депресії» 1930-х років. Однак в останні роки все частіше звучать заяви, що політика найбільших економічних гравців нагадує початок нової валютної війни. В якій беруть участь не тільки США, але також Китай, ЄС, Японія, Росія.

«Америка кілька разів проводила валютні війни проти своїх торгових конкурентів. Зокрема, проти ЄС, коли тільки з'явилося євро. У американців вже є налагоджений механізм: ФРС за дорученням Казначейства США може проводити валютні інтервенції, скуповувати валюти країн — торговельних конкурентів і таким чином підвищувати їх курс. І через кілька років американці можуть стати власниками великих сум в юанях або в євро», — говорить фінансовий аналітик Олексій Кущ.

Але не можна сказати, що ініціаторами цієї нової валютної війни виступають тільки США. Інші згадані держави в останнє десятиліття теж не раз використовували прийом «конкурентної девальвації», хоча прямо про свої цілі не заявляли. Але якщо раніше говорили про приховані форми валютної війни, то є побоювання, що після заяв Трампа конкурентна девальвація, як ще називають валютну війну, може активізуватися.

«Торгова війна, яку Трамп веде з Європою і Китаєм, покликана змінити на користь США потоки експорту-імпорту товарів. Для цього США використовує два заходи, що підтримують конкурентоспроможність американських товарів. По-перше, підвищення тарифів на ввезені товари, за допомогою якого Штати підстьобують попит на товари власного виробництва. А по-друге, валютна війна — спроба зробити долар дешевше або змусити інші країни викликати подорожчання національних валют. Цей спосіб більш універсальний: він впливає на економіку в цілому, тоді як в першому випадку тарифи підвищуються точково», — пояснює керівник «EXANTE Україна» Володимир Позній.

Фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків вважає, що одна з причин різких заяв Трампа — бажання посилити зростання економіки США напередодні президентських виборів.

«Вважаю, що такі заяви пана Трампа адресовані не стільки іноземним торговим партнерам США, скільки місцевому аналогу нашого Нацбанку — Федеральній резервній системі (ФРС) США. Беручи до уваги, що у 2020 році будуть президентські вибори в США і Трамп уже оголосив про намір прийняти в них участь, йому на руку була б більш м'яка монетарна політика в США, адже це дозволило б сподіватися на продовження зростання економіки США і зниження безробіття, чим американський президент регулярно хвалиться як своїм досягненням», — каже Михайло Демків.

Що принесе Україні валютна війна

На думку експертів, основними «жертвами» валютної війни, яку оголосили США, стануть Китай і ЄС.

«Міністерство фінансів США підготувало три критерії, за якими буде оцінюватися чергова жертва. Перше — це чистота проведення національним банком тієї чи іншої країни валютних інтервенцій для стримування курсу національної валюти на заниженому рівні. Друге — рівень торгового профіциту. І третє — частка країни в торговому балансі США. Основними торговими конкурентами США, що відповідають всім трьом ознаками, є ЄС і Китай. Росія класично підходить під перші два пункти, але під третій не підходить, оскільки питома вага російських товарів в економіці США критично мала. Тому основні жертви — це будуть Китай і Євросоюз. Можливо, до них буде додана Індія, Південна Корея і ще деякі країни», — пояснює фінансовий аналітик Олексій Кущ.

Але «валютна війна» економічних гігантів торкнеться не тільки економіки цих країн. Це обіцяє зміну цін на багатьох ринках, перш за все сировинних. Так, після однієї лише заяви Джерома Пауелла про намір знизити облікову ставку сировинні ринки вже відреагували зростанням цін. І для України як для країни, яка експортує значну кількість енергоресурсів, це не дуже хороший сигнал.

«У політики „дешевого долара“ буде побічний ефект у вигляді дорогої сировини. Зокрема, будуть рости ціни на енергоресурси. Американці цього не бояться, тому що у них вже є достатні запаси газу і нафти. Внутрішні ціни на енергоресурси досить низькі і повинні знизитися ще більше, так що Трамп думає виграти цю війну в тому числі і за рахунок енергоресурсів», — розповідає Олексій Кущ.

«ФРС відмовилася від попереднього свого наміру підвищувати облікову ставку і зараз існує значна ймовірність її зниження. Схожі плани панують і в центральних банках інших розвинених країн, що означатиме зниження процентних ставок. Як наслідок — інвестори все більше уваги переключать на країни, що розвиваються, такі як Україна. Так, значна різниця між процентними ставками по облігаціях внутрішньої державної позики в гривні і рівнем інфляції вже зумовила прихід в українську економіку близько 2 млрд доларів з початку 2019 року. Оскільки ці кошти приходять в країну в валюті і попередньо обмінюються на гривню, ми спостерігаємо зміцнення курсу національної валюти», — каже Михайло Демків.

Ще одним наслідком «політики дешевого долара» може стати здешевлення американських товарів. Але назвати це позитивом можна тільки дистанціювавшись від інших наслідків.

З іншого боку, економічне протистояння між гігантами може мати позитивний ефект для країн, що розвиваються.

«Теоретично результатом застосування перерахованих практик має стати здешевлення американських товарів. Але на ділі, як показала „Велика депресія“ початку XX століття, така політика веде до загального спаду економічної активності. Країни одна за одною роблять конкурентні девальвації власних валют, а така поведінка завдає удару по світовій економіці. Україні та іншим країнам, що розвиваються торгова війна загрожує скороченням попиту на експортні товари, і ризикує обернутися тиском на національні валюти цих країн», — вважає Володимир Позній.

Дешевий долар може принести користь нашій економіці. Але тільки в тому випадку, якщо країна зможе правильно розпорядитися цією тимчасовою економічною перевагою.

Дешевий долар — це міцна гривня. Але тут питання в тому, як ми використовуємо цю міцну гривню. Її можна використовувати для проведення економічних реформ, для розвитку внутрішнього ринку і насичення його українськими товарами внутрішнього випуску. Українських товарів. А можна, навпаки, загрузнути в імпорті, тому що зі зміцненням гривні ми стаємо ідеальною країною для імпорту. Тобто без суверенної промислової політики в умовах зміцнення гривні ми приречені на повну деіндустріалізацію економіки і знищення промислового потенціалу. Імпорт і так дешевий і виграє конкуренцію в українських товарів, а якщо ще гривня зміцниться, то імпортні товари взагалі можуть заполонити наш внутрішній ринок, і ми перетворимося просто на експортера сировини: кукурудзи, металу і руди".

Таким чином, низький курс долар, який очікує Україну в разі проведення США політики «дешевого долара», — не стільки благо, скільки небезпека для України.

«У цей момент потрібно активно стимулювати інвестиції для створення в Україні виробництв, які б насичували внутрішній ринок українськими товарами», — рекомендує Олексій Кущ.