“Найскладніше працювати з очеретом і соломою”

У Музеї народної архітектури та побуту “Шевченківський гай” ремонтують вісім старовинних хат

Станом на середу, 10 липня, відреставрували чотири будівлі-раритери: возівню зі села Горінчево, комору з села Руське, хлівець зі села Вербівець та церкву зі села Стоянова. У роботі ще два об’єкти: хата зі села Оглядова (дах з очерету) та хата з села Орявчика (солом'яний дах). Незабаром планують розпочати ремонт вітряка з села Шилівці та дзвону з Комарівки.

Як розповів «ВЗ» директор Музею народної архітектури і побуту Роман Назаровець, щороку працівники скансену (тобто музею просто неба) ставлять амбітну планку — відновити не менше восьми старовинних експонатів. Колись ремонтна кампанія була у рази скромніша — одна-дві хатини.

«Реставруємо за допомогою різних технологій, — каже пан Назаровець. — Дахи двох об’єктів покрили драницею, хату з Орявчика покриваємо житньою соломою, а хату з Оглядова — очеретом. Стоянівська церква раніше була покрита гонтою. Стараємося зберігати і об’єкти, і старі технології, щоб вони не пропадали. Кожна робота по-своєму складна та унікальна. Наприклад, починати працювати з деревом легше, з соломою та очеретом складніше. Найскладніше працювати з очеретом та соломою, бо це досить клопітка робота: її треба акуратно та уважно виконувати, щоб стріха простояла довгий час. Для соломи це, як показує практика, 12−13 років. Накривати очеретом для нас є унікальною та новою технологією, тому що ми ніколи цього не робили. Їздили по експедиціях, запитували та вчилися в старих людей, як це робити».

Цього року з міської кишені на «Шевченківський гай» виділено 500 тисяч гривень — на реставрацію Стоянівської церкви. А ось інші експонати музей буде відновлювати за власні гроші. Суму журналісту «ВЗ» не повідомили, мовляв, кошторис порахувати складно… Роман Назаровець каже, лише на матеріали й зарплату працівників витрачають щороку близько мільйона гривень.