Передплатити Підтримати

«Влучно застосована лайка - корисна для здоров’я», - Супрун заступилася за матюки

Виконувач обов'язків міністра охорони здоров'я вважає, що законопроект про "дематюкацію мови" пасує радше Північній Кореї, аніж сучасній європейській державі.

Наукові дослідження виявили: влучно застосована лайка, що описує ставлення до ситуації, корисна для здоров’я, позаяк тривале пригнічення емоцій пов’язане з високим ризиком захворіти на рак або гіпертензію.

Про це у Facebook написала в.о.міністра охорони здоров'я Уляна Супрун.

«Якщо ми реагуємо нецензурною лексикою на складну неприємну ситуацію, а не на людину, то відчуваємо полегшення. У цьому разі наше обурення новинами, біль при тренуванні, травмі, тривожність, подив чи переляк знаходять миттєве і досить точне вираження, на що мозок реагує виділенням ендорфінів», — пише Супрун.

«Ці нейромедіатори беруть участь в знеболенні чи задоволенні. Слова на «б» чи «с» не замінять якісної анестезії, але дослідження показали ефективність лайки в зменшенні болю, посилення серцебиття і підвищення больового порогу. Якщо нам важко і ми одним словом це висловили, мозок це сприймає як запуск програми захисту і нападу — «тримайся!», — додає В.о. глави МОЗ. Втім Супрун наголошує, що матюками слід послуговуватися в найпотрібніший момент, а не розмовляти ними постійно, інакше мозок звикає і перестає сприймати лайку як щось екстраординарне. «Розуміти і висловлювати свої емоції — корисно для здоров’я та спілкування. Спостереження за людьми, які прожили понад сто років, показало, що, окрім інших чинників, довгожителів об’єднує вільне висловлення своїх емоцій. А ось тривале пригнічення емоцій, замість їх проявлення (так зване репресивне опанування емоцій) пов’язане з вищою захворюваністю на рак і гіпертензію. Крім цього, люди, що мусять на роботі посміхатися клієнтам, після роботи частіше напиваються — постійне приховування справжніх емоцій і примус до позитиву виснажує психіку», — йдеться у повідомленні. На думку Супрун заборона матюків не допоможе змінити образ «не дуже розумної чи культурної людини», яка розмовляє матюками.

«Так, 10−20% людей із синдромом Туретта можуть вдаватися до потоку лайливих слів, коли налякані чи збуджені. Цікавим є стан афазії. У людей з нею порушена мова та її розуміння, але матюкатися вони подекуди можуть чудово. Науковці пояснюють це тим, що лайка не сприймається нашим мозком буквально. Ми не уявляємо саме те, що чуємо і кажемо, та апелюємо саме до прикрої обурливої ситуації, а не статевих органів, приміром», — нагадує чиновниця. Тому звичайне мовлення та обсценна лексика, на думку Супрун, це окремі речі з точки зору нейрофізіології. «Лайка і життя в соціумі тісно пов’язані, і в не найгірший спосіб. Вважається, що люди оптимізували тваринну реакцію зойку на біль та страх, та притаманну приматам агресію (жбурляння) на прийнятну в соціумі лайку. Так можна і висловити свої почуття спеціальними словами, і нікого не травмувати», — повідомляє виконувач обов'язків міністра охорони здоров'я.

«Вживання матюків в спілкуванні в низці випадків вказує на близькість людей і хороший емоційний контакт між ними. Коли колеги починають між собою матюкатися, значить, вони стали командою — такі дослідження. Але ненормативна лексика в офіційних промовах сприймається як некомпетентність, так що будьте уважні. Викорінювати слід пасивну та активну агресію, дискримінацію, штампи, але не обсценну лексику як таку. А найкраща турбота про українську мову — це спілкуватися та творити нею, незалежно від сфери роботи, розробляти професійну лексику, перекладати ресурси та літературу, читати українських авторів, а не законодавчо регулювати те, що ми кажемо», — підсумовує Супрун.