Загроза від педофілів: українцям розповіли, як зараз можна захистити дітей

Статистика Ради Європи свідчить, що кожна п’ята дитина так чи інакше стикалася з різними формами сексуального насильства, йдеться в сюжеті ТСН.

10-річна Руслана Свищова зникла на Херсонщині, після тривалих пошуків тіло знайшли на смітнику — дівчинку спочатку зґвалтували, а потім задушили, вбивцю досі не знайшли. 6-річна Аліна Васютіна зникла два роки тому на Донеччині, після тижня пошуків копи знайшли її тіло з ознаками насильницької смерті у підвалі напівпокинутого приватного будинку. У злочині зізнався 33-річний чоловік, який покликав дитину додому подивитися мультики, зґвалтував, а потім убив свою жертву — через рік збоченця засудили на довічне. Це — лише окремі дуже відомі випадки, котрі ставлять перед запитанням, як уберегти малечу від небезпеки.

Захистити дітей можна законодавчо. У США ще в 1996 році під тиском суспільства ухвалили закон Меган, спрямований на захист дітей від сексуального насильства. У назві — ім’я 7-річної дівчинки Меган Канка, яку зґвалтував та вбив сусід. Подібний документ вже два роки ігнорує Верховна Рада України — так вважає автор петиції на підтримку законопроекту 6607, що передбачає створення напівзакритого реєстру педофілів та хімічної кастрації злочинців. Нині такий спосіб лікування діє в США, Південній Кореї та Німеччині. «Напівзакритий реєстр педофілів призначений для того, щоби не допустити людей, які вже притягалися до відповідальності за сексуальне насильство проти дітей, до роботи в дитячих закладах. Хімічна кастрація — це єдиний можливий спосіб лікування людей, у яких є психіатричний діагноз педофілія», — пояснює юрист-кримінолог Анна Маляр.

Уповноважений з прав людини переконаний, що цього законопроекту недостатньо, бо він лише допоможе вгамувати тих, хто вже скоїв злочин. Запобігти ж новим можливо, контролюючи інтернет. «Сьогодні треба відслідковувати, хто переглядає дитяче порно. І за це потрібно карати. От цьому ми можемо запобігти, але це має запрацювати дитяча кіберполіція. Має бути створена взагалі. Повинні бути створені законодавчі акти, які б карали за перегляд такої кінопродукції», — каже Микола Колеба.

Тим часом страшна історія останніх днів з Одещини, де зникла 11-річна Дар’я Лук’яненко, яку згодом

знайшли вбитою, шокувала багатьох людей і в столиці. «Я на секундочку уявила таку ситуацію, і в мене піт по спині», — зізнається Тетяна Солодаренко. Тепер вона доньку саму нікуди не відпускає — проводжає і зустрічає і в школу, і на театральний гурток. «Я не відчуваю безпеки на вулицях Києва для моїх дітей, що їх захищають. Я не бачу резонансних посадок оцих педофілів. Я бачу події, але не бачу, щоби в суспільстві був страх покарання за це», — пояснює киянка.

Дитячий психолог радить батькам уже з 7-річного віку не боятися говорити дітям про можливу небезпеку. «Ось така ситуація була: дівчинку вбили. Давай, щоби такого не було, ти ні з ким не розмовляєш, завжди йдеш від чужих людей. Обов’язково проговорити, тому що вони не сприймають небезпеку. Навіть якщо знайома людина, батьки мають пояснити: зі знайомим ти можеш тільки привітатися», — радить Євгенія Шевченко. Елементарні правила безпеки включають в себе також не ходити порожніми вулицями, а в разі, якщо хтось торкається тіла — кричати та обов’язково розказати про це дорослим.