Передплатити Підтримати

В одній вишиванці – четверте покоління!

У всі часи розшита блузка з крепдешину виглядає модно

День вишиванки відзначили 16 травня українці у всьому світі. З особливим трепетом носять цей одяг у сім’ї дрогобицького фармацевта Парасковії Зап’ятко. Національний стрій для неї — не просто гарна святкова річ у гардеробі, а родинна пам’ять, своєрідний місточок між поколіннями. Розшиту прабабусею Марією Якубовською блузку минулого четверга одягнула її правнучка Вікторія, шестикласниця місцевої гімназії.

Чотири покоління українок в одній і тій же вишиванці:Марія Якубовська, її донька Парасковія, внучка Ірина, правнучка Вікторія

— Цю блузку моя мама, що походить зі села Божикова Бережанського ра­йону на Тернопільщині, вишила собі у 1958 році на весілля, коли виходила за­між за свого Івана, найкращого в окру­зі музиканта з хутора Лози, — розповіла кореспондентові «Високого Замку» пані Парасковія. — Він вчився на електро­зварника в одному з ремісничих училищ Львова, п’ять років працював у цьому місті. Отож поїхали туди із села роби­ти святкову світлину. Тато одягнув під піджак вишиту сорочку. Світлина моло­дят так сподобалася знімкареві, що він виставив її у вітрині свого фотоательє, люди на неї заглядалися… З такої ж тка­нини мала вишиту блузку мамина стар­ша сестра Оля.

Матеріалом для вишиванки став не знати звідки добутий у ті скрутні роки американський крепдешин кремового кольору. А розшивала Марія свою блуз­ку такими ж дефіцитними французькими нитками. Минуло понад шістдесят років, а вишиванка не втратила своєї прива­бливості: легка, м’яка, як кажуть модни­ці, — «спадаюча». І яскраві барви нікуди не поділися.

Весільну вишиванку від Марії Петрів­ни Якубовської успадкувала її донька Парасковія, працівниця аптеки. А та пе­редала домашню реліквію донечці Іри­ні Мітрофановій, психологу Дрогобиць­кої гімназії ім. Богдана Лепкого. Прийде час — і цю святу для родини Якубовських- Зап’ятків-Мітрофанових річ носитимуть представниці усіх наступних поколінь. Старшій правнучці прабабці Марії — Ві­кторії — весільна блузка дуже пасує! Ви­глядає сучасно.

Щораз, коли бачить цю блузку, Парас­ковія Іванівна не може стримати хвилю­вання:

— Ця вишиванка для мене дуже-дуже дорога і мила — це пам’ять про матусю, якої вже четвертий рік не маю. Буде най­ближча зустріч однокласників — неодмін­но привезу її показати друзям.

Фото з домашнього архіву Якубовських-Зап'ятків-Мітрофанових

м. Дрогобич

Ще більше новин від «Високого Замку»?
Долучайтеся до нас у Telegram