Перед основним випалом «купає» гончарні вироби у... молоці

Дві сотні унікальних виробів з глини представила на персональній виставці у Львівському музеї етнографії та художнього промислу народна майстриня з містечка Миколаєва на Львівщині Ганна Драголюк. Майже півстоліття ця жінка відроджує гончарне мистецтво, яке колись процвітало у Галичині. Нині ж Ганна Степанівна чи не єдина у краї (та й в Україні!) гончарівна. Свою місію бачить у тому, щоб поновити вікові, але призабуті нині традиції «копачів», — так колись називали жителів Миколаєва, основним ремеслом яких було гончарство.

Ручні роботи Ганни Дра­голюк — глеки, миски, та­релі, кавоварки, горнятка, макітри, дзбанки для вина — є довершеними мистецькими ви­творами, у них вчувається пере­гук багатьох поколінь українців, які працювали з глиною. Вироби не декоративні, хоча й викона­ні в етностилі, з «трипільськими» орнаментами, а ужиткові. При тому — на відміну від заморських підробок, екологічно безпечні, бо у сировині нема шкідливих елементів. Зате у них багато ко­рисного для організму людини кальцію. Посуд майстрині додає приготовленим у них стравам приємнішого смаку ще й завдя­ки авторській технології: перед «купає» своє начиння у… молоці. Може, через це її вироби відда­ють домашнім теплом.

Представлені експонати отримали високу оцінку екс­пертів з Національної академії, Спілки художників. Виставко­вий зал був вщерть заповнений поціновувачами творчості май­стрині. На честь знаменитої землячки народний театр «Хліб» підготував «гончарну» компози­цію, написав пісню. А сама іме­нинниця влаштувала майстер-клас: на на очах захопленого товариства за допомогою гон­чарного кола сотворила один зі своїх шедеврів.

Гончарними виробами Ганни Драголюк користуються у ба­гатьох куточках світу. «На ура!» розкуповують їх на Сорочин­ському ярмарку, замовляють ет­норесторани, має їх у своїй ко­лекції екс-президент Віктор Ющенко. Як розповів корес­понденту «Високого Замку» жи­тель Миколаєва Петро Кобрин, який віддавна користується гли­няним посудом майстрині, че­рез кілька днів його товариш їде у відрядження до Лівану, а на згадку про рідний край везе комплект керамічних виробів від Ганни Драголюк…