«Не рвись до корита, бо свинею станеш!», — прем’єра на заньківчанській сцені
Такий лейтмотив нової постановки колективу театру ім. Марії Заньковецької «Соло для мідних труб»
На заньківчанській сцені — нова прем’єра драматурга й режисера Ореста Огородника — «Соло для мідних труб». Коли голова родини збирається балотуватися в мери міста, тоді непереливки стає усім її членам. Для досягнення своєї мети Юрій Сова (Орест Гарда, Олександр Норчук), готовий на все — навіть на зраду родинних цінностей, традицій, реліквій. І байдуже, що ніхто з родини його не підтримує, — ні дочки, ні батько, ні дружина — у нього є мета — все решта дріб’язок. І це нічого, що його банк збанкрутував, а п’ятеро вкладників покінчили життя самогубством, решта ж ошуканих мітингують біля його будинку, оголосивши голодування. Юрій Сова вперто іде в мери.
Коли батько головного героя (Януш Юхницький, Олександр Кузьменко) розповідає сімейну легенду про те, як загинула 120 років тому велика родина його діда, стає моторошно і тривожно: відмовившись дати зерна односельцям, які вмирали з голоду, заможний пращур родини підписав смертний вирок собі і своїм дітям — озвірілі односельці підпалили його хату. Проте уроки минулого нічого не вчать пихатих і зарозумілих нащадків. Батько застерігає Юрія не лізти у владу: «Не рвись до корита, бо свинею станеш!», але згодом робить висновок: «Ти став свинею, навіть не діставшись до корита!».
Здавалось би, вистава про вибори. Але це лише поверхневий погляд. Якщо зазирнути глибше, то в ній піднімаються багато питань: збереження духовних цінностей, поваги до сімейних традицій, порядності, честі, совісті, генетичної пам’яті… Вистава про те, як можна втратити усе в одну мить, як можна переступити через думки, почуття, мрії, бажання найдорожчих людей заради примарної перспективи зайняти крісло очільника міста. Наш герой мером не став, але на шляху до своєї мети втратив найголовніше — себе, свою гідність…
