Чи можна довіряти екзит-полам і як їх проводять?

Традиційне опитування настроїв виборців проводять телефоном, і перед дослідниками стоїть одразу кілька завдань, пояснює Financial Times: зробити репрезентативну вибірку населення, виявити людей, які зареєстровані й готові голосувати, з'ясувати їхні вподобання та сподіватись, що вони не змінять свою думку до моменту голосування.

В екзит-полах частина цих проблем нівелюється, тож вони часто точніші, аніж звичайні опитування, повідомляє Голос Америки.

Водночас, найбільша проблема з екзит-полами полягає у тому, пише The New York Times, що чимало експертів та виборців вважають їх безпомилковими й покладаються на їхні дані, наче на остаточні результати підрахунку голосів.

Крім того, опитування на виході з дільниць часто проводять за кілька годин до закриття, а отже не враховують думки людей, що приходять голосувати пізніше ввечері.

В останні кількадесят років у США було чимало випадків, коли політики покладались на результати екзит-полів і починали святкувати перемогу, хоча реальні результати підрахунку голосів сильно відрізнялись.

Зокрема, 2000 роки засвідчили, що екзит-поли постійно переоцінюють підтримку демократів, і кандидати у президенти Джон Керрі, Ел Гор та Білл Клінтон зарано зараховували деякі так звані штати-гойдалки до тих, де вони перемогли. Однак, це виявилось оманою.

Водночас, у Великій Британії, пише Financial Times, екзит-поли, за винятком кількох випадків, безпомилково визначали результати голосувань.

У 2019 в Україні національні екзит-поли першого туру виборів президента показали, що Володимир Зеленський набирає 30,6%, Порошенко — 17,8%, Тимошенко — 14,2%. Реальні результати ЦВК засвідчили 30,2% у Зеленського, 15,9% в Порошенка і 13,4% у Тимошенко.