«Одні мило варять чи равликів вирощують. Інші відкрили ресторани, створили будівельні компанії»: як «АТОвці» знайшли справу до душі

«Після повернення зі сходу, із зони воєнних дій, відбувається перезавантаження свідомості. Тож кожен із хлопців обирає той напрям, який приносить йому задоволення.

«Я собі теж не міг уявити, що мені буде приємно займатися сільським господарством. Але це якась тиша, спокій і одночасно — виробництво», — ділиться думками Микола Стецьків, колишній «атовець», а нині фермер.

Після повернення з передової у ветеранів виникає питання, що робити далі. Шукають себе часто у зовсім інших сферах, ніж ті, у яких працювали до війни. Багато хто йде у творчість і щось виготовляє, хтось відкриває ресторани, хтось вирощує ягоди, розводить кроликів, равликів, перепілок тощо. Учаснику ООС, багатодітному батькові та засновникові фермерського господарства «Файна Бері» Миколі Стецьківу з власного досвіду відомо, що таке соціальна адаптація до умов мирного життя.

«Якщо чесно, я взагалі працювати не хотів, — зізнався Микола Стецьків. — Не знав, що робити. Тоді у мене виникало безліч запитань, на які не було відповідей. Мав певний депресивний стан… Але з часом з’явилося бажання розпочати щось своє». Як і Микола, чимало «атовців» теж започатковують власний бізнес. «Мило варять чи равликів вирощують. Інші створили будівельні компанії з виконання внутрішніх робіт або зовнішніх оздоблювальних», — каже Микола.

«Насамперед потрібен час, щоб людина відновилася після повернення із зони бойових дій, віднайшла себе в цьому суспільстві. І не лише у стосунках з рідними і друзями, — каже психолог Львівського центру надання послуг учасникам бойових дій Юлія Кунта. — Людина, яка йде на війну, виконує велику місію — обороняє державу. Коли повертається у мирне життя, їй не хочеться займатися тим, чим раніше. Часто просто не бачить у цьому сенсу».

Боєць 24-ої бригади Андрій Гема, повернувшись із фронту, став гончарем. Разом із дружиною Тетяною розпочав власну справу, купив необхідне обладнання. Спочатку це була просто глинотерапія, яка допомагала Андрієві заспокоїтися, знайти емоційну рівновагу. А згодом стала справою життя подружжя. Саме дружина захопила чоловіка гончарством. Тепер ліпить вироби з глини сам і навчає гончарства дорослих та дітей на унікальних майстер-класах.

Крім заняття приватним бізнесом та творчістю чимало демобілізованих «атовців» ідуть працювати в охоронні фірми. Як розповів «ВЗ» директор з охоронної діяльності ТОВ «Агентство економічної безпеки «Ефорт» Віктор Пантюшев, на цій фірмі загалом працює 23 «атовці». Вони працевлаштовані у всіх філіалах фірми, яка працює у восьми областях України. З цих 23-х осіб дванадцять працюють у Львові та Львівській області. Демобілізованих із війська на цю роботу скеровують з центрів зайнятості, але здебільшого приходять вони самі.

«Працюють на різних об°єктах, — розповідає Віктор Пантюшев. — Коли тільки почалася війна, то з наших хлопців-охоронців (особливо з групи реагування пульту централізованого спостереження) призвали чимало служити в зоні АТО. Тоді, на початках, коли з одягом було погано, ми купували їм форму і бронежилети вищого гатунку, щоб від снайперських гвинтівок був захист. Згодом ситуація в армії покращилася, і зараз спорядження не даємо. Тих, хто до нас приходить з війська, приймаємо назад на роботу. Деякі не повертаються. Тих, хто приходять, ставимо на об’єкти. Є у нас люди, які працюють на супроводі (вантажів тощо), на будівлях, в офісах. У нас робота цілодобова, є й ті, хто працює у денний час — за бажанням. Але за бажанням вдень ставимо всіх працівників, не лише тих, хто воював.

Зарплата в охороні різна, залежить від об’єкта, який охороняють, від замовника, але не менша від «мінімалки».
У «атовців» є проблеми зі здоров’ям. Мають пільги, можуть використовувати додаткову відпустку 14 днів, яку оплачує наше підприємство. Усі вони працевлаштовані офіційно, якщо хтось захворів, іде на лікарняний, який оплачується. Крім того, всі працівники вступають у профспілку «Співдружність». Якщо виникають проблеми, можуть отримати матеріальну допомогу.
Працюють нормально. Зокрема, четверо колишніх «атовців» працюють у групі затримання. Це відповідальна робота. Вони виходять на добу. У нас їздять шість машин, які реагують на спрацювання сигналізації. Вона спрацьовує і в денний, і у вечірній час, особливо у барах, ресторанах, а вночі — у магазинах, кіосках.

За даними Львівської обласної службі зайнятості, куди наші ветерани звертаються після повернення з війни, з 2015 року до 1 березня 2019 року працівники служби надали соціальні послуги 6976 демобілізованим військовослужбовцям, котрі брали участь в АТО (ООС). Із них 6289 особам призначено виплату допомоги з безробіття. За цей період працевлаштували 2200 «атовців», з них 2048 — з числа зареєстрованих безробітних. За скеруванням Служби зайнятості працевлаштовано 1593 особи, 455 учасників ООС працевлаштувалися самостійно. Ще 198 учасників ООС отримали одноразову виплату допомоги з безробіття і використали її для започаткування підприємницької діяльності.