Передплатити Підтримати

У Нацбанку дали прогноз щодо курсу гривні впродовж найближчих місяців

Найближчими кількома місяцями очікувати тривожних подій на валютному ринку України не варто.

Про це на своїй сторінці у Facebook написав голова Ради Національного банку України Богдан Данилишин, передає ТСН.

«Наступного дня після першого туру виборів президента України курс гривні істотно зміцнився на міжбанківському валютному ринку — як щодо долара, так і відносно євро українська гривня подорожчала на 30 копійок. Швидше за все, це простий збіг, що не має причетності до виборів. За три перших місяці 2019 року гривня зміцнилася відносно долара на 1,8%, відносно євро на 3,7% (при оцінці динаміки курсу гривні до євро потрібно врахувати підвищення курсу долара до євро за цей період з 1,14 до 1,12)», — написав він, нагадавши, що нацвалюта України орієнтується на американський долар.

За словами Данилишина, цьогоріч із курсом складається ситуація, значною мірою не типова для кількох попередніх років.

«Ми не бачимо тимчасової, але відчутної девальвації гривні, яка починалася в грудні і тривала більшу частину січня (2016−2018 роки), деколи зачіпаючи і лютий (2015 року). Ймовірно, ключову роль зіграло рівномірне витрачання коштів держбюджету в кінці року, що відбулося вперше за останні 5 років. Найбільш кричущий випадок агресивного витрачання бюджетних коштів був 2017 року, коли за грудень залишок коштів на єдиному казначейському рахунку уряду зменшився в 10,6 разу. В результаті чого офіційний курс гривні до долара з 1 грудня 2017 по 24 січня 2018 року знизився на 6,3%, зробивши помітний внесок у високу споживчу інфляцію січня-березня минулого року», — пояснив він.

Водночас голова Ради НБУ зазначив, що, порівнюючи ситуацію минулого року, можна помітити схожість динаміки вкладення нерезидентів в ОВДП, який є важливим для курсу гривні фактором.

«За перші два місяці минулого року іноземні інвестори збільшили свої вкладення в українські державні цінні папери більш ніж вдвічі (в абсолютно ОВДП-му вираженні — на 6 млрд грн). А за січень-березень 2019 року нерезиденти наростили свої вкладення в ОВДП в 3,2 разу (у вартісному вираженні — на 13,9 млрд грн). Як бачимо, політичні ризики не злякали зарубіжних фінансових „діячів“. Високі ставки за ОВДП, на рівень яких впливає і зберігається на високому рівні облікова ставка НБУ, переважили політичні ризики», — додав Данилишин.

Водночас він назвав насторожливим те, що іноземці переважно купують «короткі» облігації, термін обігу яких перебуває в межах від 3 до 6 місяців.

«Ми минулого року бачили, як вихід іноземних спекулянтів з вкладень в українські держпапери призвів до істотного зниження курсу нацвалюти, яке спостерігалося від кінця червня до початку вересня. Так, за період від 1 червня до 5 вересня 2018 року гривня знизилася щодо долара на 9%. Очевидно, що свою роль тоді зіграли високі ціни на нафту, необхідність закачування газу в ПСГ, пауза в експорті агропродукції, яка відбувається в червні-липні, на стику сільськогосподарського маркетингового року. Але і серйозний обсяг погашення ОВДП, кошти від чого нерезиденти конвертували в інвалюту, теж зробили внесок в торішню літню девальвацію гривні. Варто віддавати собі звіт в тому, що деякі описані елементи 2018 року можуть повторитися і цього року», — попередив голова Ради Нацбанку.

Разом із тим Данилишин вважає, що найближчого часу курс гривні стабілізується.

«По-перше, продовжиться експорт сільгосппродукції врожаю минулого року, який був рекордним — в кінці березня опубліковано остаточний звіт Держстату щодо збору врожаю 2018 року, в ньому підтверджується подолання історичної для України межі виробництва зерна на рівні 70,1 млн тонн. Також були отримані найвищі в історії показники валового збору кукурудзи, сої, соняшнику. Надмірного оптимізму плекати не варто, оскільки світові ціни на пшеницю і кукурудзи вже кілька місяців як стабілізувалися на відносно невисокому рівні. Але завдяки великим обсягам експорту аграрії в черговий раз підтримають курс гривні. По-друге, починається сезонне підвищення попиту на продукцію і напівфабрикати з чорних металів (вони є другою після сільгосптоварів статтею українського експорту). Ціни демонструють помірно позитивну для українських металургів динаміку — за перші три місяці 2019 року вартість метричної тонни сталі зросла на 6%», — розповів він.

Окрім цього Данилишин зауважив, що аграрії можуть збільшити обсяги продажу валюти в порівнянні зі звичайним рівнем — у зв'язку з початком весняної посівної компанії і необхідністю масштабних закупівель палива для її проведення.

«По-третє, закупівлі природного газу навесні традиційно знижуються, що відповідним чином зменшує попит на іноземну валюту. По-четверте, істотне зростання імпорту в перші два місяці 2019 року було обумовлене швидше тимчасовими факторами — закупівлею тепловидільних елементів для АЕС, імпортом енергетичного вугілля (який скорочується в порівнянні з попередніми роками, а світові ціни на вугілля за січень-лютий цього року знизилися майже на 10%), активним ввезенням автомобілів після закінчення пільгового режиму митної легалізації авто на єврономерах. Нарешті, є ще один фактор: риторика керівництва основних центральних банків світу засвідчує, що підвищення ставок і посилення монетарної політики, швидше за все, не буде ні в США, ні у Великобританії, ні в зоні євро. Тому ставлення фінансових спекулянтів до ринків, що розвиваються, буде поліпшуватися. Значить, не варто чекати втечі з валют країн з ринками, що формуються. Імовірність зростання вкладень в їхні держпапери підвищується», — розповів він, пояснивши, що для України це може привести до того, що частина коштів, отриманих від погашення короткострокових ОВДП не буде конвертована в іноземну валюту, а буде реінвестована в боргові держпапери нашої країни.

До того ж на думку економіста, істотний вплив на курсову динаміку може надати продовження співпраці України з МВФ.

«Обсяги погашення зовнішнього боргу 2019 року досить істотні, і, щоб не витрачати міжнародні резерви НБУ, було б украй бажано продовження залучення кредитів МВФ і пов'язаного фінансування. Але зараз складно робити припущення про сценарії розвитку ситуації в цьому питанні. Тому, як то кажуть, винесу це питання за дужки», — написав Данилишин, резюмувавши, що тенденція до зниження курсу гривні восени, яка спостерігалася декілька десятиліть, може змінитися ситуацією, коли певна девальвація протягом другої половини літа зміниться зміцненням курсу нацвалюти на початку осені і його стабілізацією.