Всеукраїнська проща монашества пройшла у Луцьку
9 лютого відбулася Всеукраїнська проща чернецтва Української греко-католицької церкви. Цього року вона проводилася в Луцьку. Сюди з’їхалися учасники з різних куточків України, навіть з прифронтового Краматорська — кількасот монахів та монахинь, священослужителів та вірян.
Луцьк став п’ятим містом, у якому пройшла така проща, після Львова, Дрогобича, Києва та Чернівців. Її гаслом обрали слова блаженного священномученика Омеляна Ковча: «Мій Володар — Христос, і я буду Йому вірний».
Головною подією стала архієрейська божественна літургія у храмі монастиря св. Василія Великого. У ній спільно взяли участь шестеро єпископів! Очолив богослужіння владика Йосафат Говера, екзарх Луцький. Після літургії монахи та парафіяни урочистою хресною ходою прийшли до Музею волинської ікони, аби вшанувати одну з найбільших християнських реліквій — Холмську Чудотворну ікону Божої Матері. Дорогою хода зупинилася біля пам’ятника «Борцям за волю України», де стоголосо зазвучала молитва за Україну «Боже великий, єдиний». Тоді кожен з кількасот учасників велелюдного богомілля зміг приклонитися до найбільшої святині, що зберігається у Луцьку, — Хомської Богородиці.
Доля образу непроста. За переказами, ікона писана з лику Матінки Божої. Науковці ж стверджують, що вона датована 11 століттям і є реліквією, що залишилася нам у спадок від правителів Київської Русі. Впродовж століть її урочисто вшановували віруючі та безжально рубали й грабували вороги. Та Холмська Богородиця воскресала. Як вважалося, безслідно образ зник у роки Другої світової війни. Перед тим він знаходився у кафедральному соборі українського міста Холм (нині Польща), і святиню хотів вивезти в еміграцію владика Огієнко. Та не встиг. Однак ешелон з церковним начинням бомбардували з повітря. Все загорілося…
Про те, що образ вдалося зберегти і таємно вивезти в Україну отцю Гавриїлу Коробчуку (моєму прадідусю), знали одиниці. З волі його дочки, а моєї бабусі Надії Горлицької, таємницю було розкрито у 1996-му. Згодом вона заповіла передати реліквію у музей Волинської ікони, де були створені усі умови для належного збереження та реставрації такої святині. Без права вивезення за межі міста Луцьк. У музеї облаштували спеціальну залу, де віряни можуть вільно приклонитися до святині та проказати біля неї щиру молитву.
Також учасники прощі побували на території Луцького замку, де збережені залишки катедри Івана Богослова — центрального храму Луцької єпархії УГКЦ, яка до XVІІІ століття нараховувала близько 1200 храмів. Тож поїздка до Луцька залишила вагомий слід не лише у пам’яті, а й у серцях учасників всеукраїнської прощі.
