Розкопки у Грушовичах: українсько-польські дослідження зайшли у глухий кут

У травні 2018 року на кладовищі у Грушовичах під Перемишлем Інститутом національної пам’яті Польщі були проведені розкопки, українська сторона долучилася у якості спостерігачів. У результаті, між українською та польською стороною виникли значні розбіжності, а дослідження зайшли у глухий кут.

Про це УНН розповів начальник відділу обліку і збереження місць пам’яті УІНП Павло Подобєд.

«Дійсно, були проведені у 2018 році розкопки, результати яких, як нами і очікувалося, виявилися достатньо суперечливими», — зазначив Подобєд.

За його словами, польська сторона неодноразово стверджувала, що цей пам’ятник символічний і не побудований на реальному місці поховань. Водночас, вже на другий день розкопок стало зрозуміло, що пам’ятник стоїть на конкретно існуючих могилах.

«Йдеться про захоронення, які здійснені в декілька шарів. Є шар поховань, які знаходяться на глибині, притаманній для традиційних цвинтарних поховань, а є чотири останки, які лежали на глибині в межах 1 м. Вони виділяються кращим збереженням скелетів, не мають порядкового характеру (локалізуються в різних місцях розкопу, — ред.), на них присутні сліди механічних травм та пошкоджень. Можна припустити, що друга категорія останків належить до нетипового поховання, могила копалася поспіхом, можливо, вночі», — розповів Подобєд.

Він відзначив, що польська сторона стверджує, що в могилі немає супроводжуючих матеріалів або знахідок, які могли б однозначно стверджувати, що ці останки належать членам українського підпілля.

У червні 2017 р. відбувалися українсько-польські консультації за участі представників польського Міністерства культури та представників Українського Інституту національної пам’яті, а також Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій. Під час цієї зустрічі українською стороною озвучувалася складність подальшої ідентифікації останків під час проведення подібного роду розкопок на цивільних кладовищах, які дотепер функціонують.

«Фактично зараз ми вперлися в цей глухий кут, коли польська сторона каже, що в могилі немає доказів, немає того, чого вона очікувала побачити, тому, мовляв, нехай українці продовжують дослідження та переконують нас, що це дійсно могила вояків УПА», — зазначив Подобєд.

Проте, за його словами, людину на цивільному кладовищі не ховають зі зброєю чи з тризубами на кашкетах. Український інститут національної пам’яті з 2016 р. разом зі спеціалізованими підприємствами здійснює пошук та ексгумацію жертв війни та політичних репресій. Так, за даними УІНП, це велика рідкість, коли вдається віднайти могилу вояка армії УНР чи УПА або члена підпілля з супровідним матеріалом у вигляді тризубів на пряжках до паску, або у вигляді ґудзиків із державним гербом України тощо.

«Також ми в офіційному листі до польської сторони надали наш офіційний висновок щодо матеріалів, надісланих польською стороною. На думку ІНП, польська сторона в своїх висновках описує аргументи на користь своєї позиції та намагається поверхово проаналізувати ті аргументи, які підважують польську версію», — розповів Подобєд.

Він зазначив, що у фотоматеріалах та висновках польської сторони є аналіз щонайменше одного черепа, який має отвори схожі на кульові. Польська сторона зазначила, що ці отвори не можна ідентифікувати, як кульові. Водночас, УІНП надав цей висновок з додатками та фотографіями для аналізу українського судово-медичного експерта, який зазначив, що з високою долею ймовірності ці отвори можуть бути результатом потрапляння кулі в голову.

«Навіть якщо українською стороною буде доведено, що в цій могилі один з останків має кульовий отвір в голові, польська сторона може і такий висновок поставити під сумнів. Врешті-решт все впирається у політичну позицію», — зазначив Подобєд.

Він додав, що безпосередньо під пам’ятником був знайдений останок молодого хлопця, розміщений з порушенням анатомічної послідовності та рядності поховань, закопаний на досить невеликій глибині. Крім того, на цьому останку був знайдений ґудзик з військової форми з натільної білизни, що підтверджено низкою фахівців.

На початку розкопок польською стороною поширювалася теорія, що це поховання кінця 19 століття. Потім у цих останках у районі кишень знайшли монети — радянські, французькі, міжвоєнного періоду, періоду Другої світової війни, монети 30-х років.

«На нашу думку, наявність монет у кишенях свідчить про нетиповість поховання — у чому застрелили людину, у тому й поховали. Польська сторона ж стверджує, що існувала традиція класти в кишені померлим монети. Але знову ж таки, не у всіх останках вони були знайдені. Загалом, які б нові знахідки не було зроблено, ми не знайдемо там скелет, який тримає в руках металевий тризуб. Будь-які знахідки можна по-різному трактувати», — підсумував Подобєдов.

Стосовно Грушовичів, за словами Подобєда, УІНП стоїть на кількох позиціях. По-перше, результати розкопок не дають можливості однозначно стверджувати, хто саме похований під пам’ятником у Грушовичах. Однак, відомо точно — пам’ятник не є символічним. По-друге, на кладовищі в Грушовичах так чи інакше поховані воїни УПА та українського підпілля, тому що в кількох метрах від знищеного пам’ятника є інша могила українського підпільника, який походить з Грушовичів.

Крім того, є чимало документальних свідчень про поховання у Грушовичах тих членів українського підпілля, які загинули у період Другої світової війни.

«Навіть якщо припустити, що під цим пам’ятником сантиметр в сантиметр не поховані вояки УПА, це не знімає питання, чи може бути такий пам’ятник на цвинтарі чи ні. Це місце пам’яті», — відмітив Подобєд.

По-третє, УІНП далі наполягає на відновленні знищеного пам’ятника не лише в Грушовичах, але й всіх пам’ятників, які були зруйновані у Польщі починаючи з 2014 року.

Водночас, за словами Подобєда, залишається в дії звернення Інституту до Державної міжвідомчої комісії, до органів місцевого самоврядування про призупинення видачі дозволів на проведення пошукових земляних робіт польською стороною на території України, будівництво нових та реставрації вже існуючих польських пам’ятників, присвячених жертвам війни та політичних репресій на території України.

«Цей мораторій продовжує бути як запобіжник супроти процесу тотальної ліквідації всього українського, що залишилося на території Польщі», — додав Подобєд.

Нагадаємо, Інститут національної пам’яті Польщі 24 травня почав ексгумацію останків у Грушовичах, щоб з’ясувати, чи поховані там члени УПА. Долучитись до розкопок запросили українську сторону, і українці долучилися як спостерігачі.

Дослідження польського Інституту національної пам’яті Польщі не підтвердили, що під зруйнованим минулого року пам’ятником УПА у Грушовичах були спільні чи окремі могили вояків УПА.