«До Водохреща теж готую улюблену кутю», — Софія Федина
Відома співачка, телеведуча, волонтерка і громадська діячка розповіла читачам «ВЗ», що готують і як святкують у її родині
З дитинства так склалося, що до Святвечора і другої вечері перед Йорданом, поки мама з татом на роботі, завданням Софії було приготувати найголовнішу страву — кутю, як називала її бабуся, панську. Бо тепер часто сперечаються, якою має бути ця страва — густою чи рідкою. Софія переконана — густою, бо добро рідким не буває.
— У моїй куті багато горішків, чорносливу, кураги, родзинок різних кольорів та сортів. Цього року виявилося, що в мене немає цукатів, тому кутя була з ананасами. Вона трохи незвична на смак, але на свята — це мої найулюбленіші ласощі, — розповідає Федина. — У кожної господині кутя має різний смак, хоча є базовий рецепт. Незвичну рисову кутю куштувала на сході. Кажуть, що треба 12 різних куть скуштувати, як і 12 пасок на Великдень. Але свою кутю вважаю найсмачнішою, бо хто б її не куштував, усім смакує.
До Святвечора і вечері перед Йорданом на столі також неодмінно має бути 12 пісних страв. Кутя, борщ із вушками, пампушки, вареники, голубці, грибна підлива… Усі ці страви мають особливий смак.
— Мене завжди непокоїть, що під час святкувань більшість роблять акцент на їжі. Їжа — це певний ритуал, закладений у наші традиції. Така подія, як народження Ісуса, має спонукати до більшої поживи — духовної. Це ми пропагуємо, коли їдемо з виступами до наших воїнів на схід. У них теж є традиційні святкові столи, і страви там дуже смачні, — зазначає волонтерка.
— Цьогоріч до свят навчилася готувати імбирне печиво, яке бачила в американських фільмах. Насправді виявилося, що його легко робити, а печиво дуже смачне.
Процес виготовлення хатинок, ялиночок, зірочок, смайликів, можливо, й не притаманний українській кухні, але є суттєвим доповненням підготовки до свят, коли згуртовується вся родина.