Ви ще не приватизували свою квартиру? Тоді втрачаєте право голосу
До 1 березня львів’яни мають визначитися з формою управління будинком: ОСББ чи управлінська компанія.
З балансу львівських комунальних підприємств уже списано 559 багатоквартирних будинків. Процес відбувається на виконання ухвали сесії ЛМР «Про врегулювання питання управління багатоквартирними будинками та їх обслуговування у м. Львові». Ухвала, нагадаємо, була прийнята торік у жовтні — на виконання законів України «Про особливості права власності у багатоквартирних будинках» та «Про житлово-комунальні послуги».
Як розповіла директор департаменту житлового господарства та інфраструктури ЛМР Ірина Маруняк, райадміністраціям дано доручення про списання будинків з балансу місцевих рад, аби мешканці, які є зараз співвласниками будинків, визначилися щодо подальшої форми управління цими будинками. Вони мають або створити ОСББ, або передати будинок на обслуговування управлінській компанії, або взяти будинок на самообслуговування (останнє означає, що мешканці самі влаштовують благоустрій свого дому — самі підмітають, викидають сміття, роблять ремонт тощо).
Визначатися мешканці можуть до 1 березня, а якщо не визначаться, то міська рада проведе конкурс, за результатами якого призначить управителя того чи іншого будинку. За словами Ірини Маруняк, коли будинок списується з балансу ЛКП, він не залишається напризволяще, навіть після цього його прибиратимуть і ремонтуватимуть. До моменту визначення мешканців з формою правління він залишається на обслуговуванні в ЛКП. Більшість ЛКП міста отримали статус управлінських компаній. На сьогодні зареєстровано 40 комунальних управлінських компаній і 10 приватних. Зараз тривають переговорні процеси між управлінськими компаніями і мешканцями. 138 будинків уже обрали для себе компанію-управлінця, але угод на управління ще не уклали, тому залишаються на обслуговуванні ЛКП. Лише коли буде укладена угода на управління будинком, розривається угода з ЛКП на обслуговування.
«Якщо будинок переходить до управлінської компанії, розмір квартплати обумовлюється на договірних відносинах, — сказала Ірина Маруняк. — Визначають обов’язкові послуги — прибирання сходової клітки, прибудинкової території, оплата за вивезення сміття, освітлення сходової клітки, поточний ремонт даху тощо. Якщо мешканці хочуть провести в будинку ще якісь інші роботи, тоді збільшується розмір квартплати, щоб акумулювати кошти в резервний фонд для проведення відповідних робіт. Договір на управління будинком з управлінською компанією укладається на один рік. Якщо мешканці будуть незадоволені її роботою, договір не продовжуватимуть, або можуть розірвати його достроково і обрати іншу компанію».
Тим, хто визначився з формою правління, мерія пропонує своєрідний бонус: участь у двох програмах фінансування ремонтів у будинках. Перша — програма співфінансування проведення капітальних і поточних ремонтів, де 70% коштів виділяє місто, а 30% - кошти мешканців. Друга — програма «Теплий дім», якою можуть скористатися лише ОСББ. Це програма утеплення та енергозбереження в будинках, яка передбачає співфінансування з місцевого бюджету, держбюджету та коштів мешканців. Також у райадміністраціях є кошти й на поточний ремонт житлового фонду.
Що стосується тих диваків, які ще не приватизували свої квартири, то з 1 березня вони втрачають право голосу при вирішенні загальнобудинкових організаційних питань. Як розповіла «ВЗ» депутат Львівської міської ради Любов Давидович, якщо квартира не приватизована, це означає, що вона належить до комунальної власності, або до власності балансоутримувача (це може бути відомче житло). Коли мешканці обирають собі управителя, чи переходять в ОСББ, вони мають провести збори і на тих зборах мають голосувати. Та людина, яка не приватизувала житло, не має права голосу на цих зборах. Тоді замість неї має проголосувати представник органів місцевого самоврядування. Зазвичай це працівник житлового відділу райадмінстрації.
«Я взагалі не розумію, чому деякі люди не хочуть приватизувати житло, — каже Любов Давидович. — Завжди добре мати щось своє. Бо якщо ця людина, борони Боже, помре, її квартира перейде назад у комунальну власність. Місто заселить туди черговика. У Львові квартирна черга — більше 27 тисяч осіб».
