Передплата 2024 «Добрий господар»

У «Курені Мохнач» вчать бути справжніми патріотами

У сколівських Карпатах стартував лижний сезон. Місцеві готелі та приватні садиби потрохи входять у «стопи» (заповнені на 100%). Доба проживання у хорошому готелі витягне з гаманця 2,5 тисячі гривень (зі сніданком), а у бойківській хаті — від 300 гривень.

Чимало туристів з різних куточків України, зокрема Києва, які приїжджають у Карпати на гірськолижні спуски та екстремальне сходження на скелі «Тустані», шукають додаткових вражень. Їх пропонують саме у криївці «Курінь Мохнач», що у селі Волосянка Сколівського району Львівщини (на базі готельного комплексу «Вежа ведмежа»). Журналіст «ВЗ» відвідала «Курінь Мохнач» у рамках промоційного туру, який організувала Львівська ОДА. Постріляти з автентичної зброї часів УПА не наважилася (деякі молоді журналістки з нашої групи спробували, — Авт.), зате насолоджувалася колоритом криївки. Саме її туристи з центральної України так розхвалили, що тепер у ній поселяють, як у звичайний готельний номер.

…Сколівщина зустріла нас легким морозцем і снігопадами. Це прекрасна погода, щоб мандрувати горами, дихати свіжим карпатським повітрям і вивчати місцевий колорит. Наша група відправилася у курінь, де приймають молодь (дорослих також, але пріоритет — підлітки. — Авт.), аби зробити їм патріотичний вишкіл. Нас зустрічає екскурсовод «Куреня Мохнач», інструктор з пейнтболу Микола Іванів. Проводить у музей історії УПА. При вході в патріотичний комплекс майорить синьо-жовтий стяг, а біля воріт — напис «За волю України!». У дворі є «броньовик» та кілька споряджень для вистрілів зі зброї. Перші враження позитивні, на кожному кроці — патріотичні мотиви.

«Москалів тут немає», — підняв нам настрій екскурсовод.

Каже, деяких туристів поселяли у криївці безкоштовно. А одній туристичній групі з-за кордону так сподобалася патріотична землянка, що не захотіли поселятися у готельному номері. Уточнюю, чи приїжджають до них росіяни? «Бувають, але вкрай рідко», — відповів Микола Іванів.

І ось ми у музеї УПА. На стіні у рамці висить присяга УПА, яку має зачитати кожен, хто сюди заходить. Поруч у рамці — документи, знайдені у карпатських криївках. Вражає різноманіття зброї та військової амуніції.

«Уся зброя працює, нею можна стріляти, — розповідає Микола Іванів. — Є радянська і німецька зброя. Маємо прапор УПА. Зверніть увагу на світильник — він декорований тризубом. Все у патріотичному дусі».

Колеги з нашої групи наввипередки фотографувалися з автоматами. А ми тим часом йдемо до криївки. На перший погляд це звичайний сільський склад для дров. Криївка — військово-оборонна споруда УПА, розташована під землею. Найбільшого поширення набула під час війни з каральними органами СРСР. Інженерні відділи УПА спроектували понад десять тисяч криївок для автомобільної техніки, гармат, мінометів, стрілецької зброї, боєприпасів, друкарень, швейних цехів, шпиталів Червоного Хреста…

Заходимо всередину криївки, а там, як «під лінійку», поскладані дрова. Ніхто б не здогадався, що під землею є схрон. Микола Іванів підняв дерев’яні дошки підлоги, а там сходи. Опускаємося, щоб побачити умови проживання українського підпілля. Всередині трохи темно, але затишно. Вражають дерев'яні ліжка, меблі ручної роботи у патріотичному стилі.

«Курінь Мохнач» настільки захопив своїм духом, що нам не хотілося його покидати.