Бюджет Львова на 2019-й — «найсоціальніший» в Україні

Зрідка який документ на сесії Львівської міської ради приймають із оплесками. Прийняття бюджету Львова на наступний, 2019 рік, депутати зустріли аплодисментами. І справді, роботу з його підготовки було пророблено солідну.

Щороку переважна кількість бюджетних показників зростає. Не став виключенням і цей бюджет: передбачено зростання видатків на усі гуманітарні та житлово-комунальні напрями. Депутати назвали цей бюджет найбільш соціально орієнтованим — у порівнянні з бюджетами інших міст України.

Доходи міського бюджету — 8 мільярдів 104 мільйони 460 тисяч 200 гривень (у тому числі доходи загального фонду — 7 млрд 723 млн 972 тис. 300 гривень, доходи спеціального фонду — 380 млн 487 тис 900 гривень, у тому числі бюджету розвитку — 263 мільйони гривень).

Видатки міського бюджету затверджено у сумі 8 мільярдів 92 мільйони 160 тисяч 200 гривень (у тому числі видатки загального фонду — 6 млрд. 272 млн. 084 тис. 300 грн., видатки спеціального фонду — 1 млрд. 820 млн. 075 тис 900 грн.).
Повернення кредитів до міського бюджету — 18 млн. 509 тис. 730 грн., надання кредитів з міського бюджету — 29 млн. 909 тис. 730 грн. Профіцит за загальним фондом міського бюджету — 1 млрд. 440 млн. 488 тис. гривень. Дефіцит за спеціальним фондом міського бюджету — 1 млрд. 439 млн. 588 гривень. Оборотний залишок бюджетних коштів — 10 млн грн. Резервний фонд міського бюджету — 50 млн грн.

Представляючи проект бюджету з трибуни сесії міськради, директор департаменту фінансової політики ЛМР Олег Іщук назвав його найбільш соціальним. Так, на соціальний захист скеровано 266 млн. 551,3 тис грн. (у 2018 році було 239 млн. 437, 9 тис грн.). «Значна частина допомог для мешканців йде саме з міського бюджету Львова (крім державних допомог), — зазначив головний фінансист міста. — У порівнянні із іншими містами України, у Львові найкращий показник соціального захисту на одного мешканця — 208,8 грн. У Києві — 111,8 грн., Одесі — 201,5 грн, у Дніпрі — 107,8 грн., Миколаєві — 7,1 грн.»

Видатки на культуру і мистецтво зросли на 16% і становлять 144 млн. 900 грн. За ці кошти утримуватимуть 13 установ культури і мистецтва, в тому числі дві централізовані бібліотечні системи (40 філій), три музеї, шість народних домів, централізовану бухгалтерію установ культури та регіональні ландшафтні парки «Знесіння» та «Стрийський парк».

Видатки на фізичну культуру і спорт зросли на 18,1% і становлять 77,7 млн. грн. Видатки на ЖКГ зросли на 28,1% - до 472,4 млн. грн. Враховуючи інфляцію 7,4%, виконком додав ще 240 млн. 383,2 тис. грн. з міського бюджету Львова — на компенсацію пільгового проїзду в автотранспорті та електротранспорті. А саме, на пільговий проїзд в автотранспорті виділено 61 млн. 313 тис. грн. (плюс 21 млн.), в електротранспорті — 179 млн. 70 тис. грн. (плюс 120 млн.).

«Ні особливих плюсів, ні особливих недоліків у цьому бюджеті немає, — охарактеризував для „ВЗ“ головний фінансовий документ міста на наступний рік депутат ЛМР Юрій Кужелюк. — Хотілося, звичайно, щоб обсяг бюджету був більший. Те, що ми прийняли, — це загальний фонд бюджету, який забезпечує поточну життєдіяльність міста. Це всі видатки — на освіту, медицину, культуру тощо. Може, не в тій сумі, як би хотілося, але на фоні інших міст воно виглядає краще, ніж могло би бути. Але загалом це рутинний бюджет, який приймається щорічно, орієнтуючись на певні показники, які доводить Кабмін. Добре, що ми його прийняли на місяць раніше, без гонки, не на Новий рік і не на Різдво. Але тепер нас чекає наступний етап — прийняття бюджету розвитку. Як правило, там заявок по всіх сферах буде у 2−3 рази більше, ніж потрібно. Мабуть, на наступній сесії, через три тижні, будемо це розглядати. Тоді буде найбільша робота, аби прийняти цю другу частину бюджету. Тим більше, що видатки цього року не менші, ніж минулого, а сума скоротиться. Бо нам минулого року не вистачало бюджету розвитку, то ми взяли запозичення 440 мільйонів грн. А тепер їх доведеться віддавати, бо другий раз запозичення брати не можна. Тож прийняти бюджет розвитку — це буде найбільший виклик».