Сьогодні християни відзначають Введення в храм Пресвятої Богородиці: історія, традиції й заборони у це свято

У цей день прийнято молитися за Боже благословення для дітей. Бездітні пари просять про дарування потомства. Вагітні моляться Богородиці про вдалі пологи, повідомляє УНІАН.

Введення в храм Пресвятої Богородиці: історія свята

Згідно з переказами, саме 4 грудня в Єрусалимський храм вперше увійшла трирічна Марія. Її батьки багато років молилися, щоб у них народилася дитина й дали обітницю про те, що якщо вона все-таки з'явиться на світ, то присвятять її служінню Богу. І ось, коли Марії виповнилося три роки, її батьки Іоаким й свята Анна, — виконуючи обітницю посвятити свою дитину Богові, привели її в Єрусалимський храм, при якому вона жила, за різними даними, до 12 або 15 років — до свого заручення з Йосипом. У храмі вона вивчала святе письмо й молилася.

Чого не можна робити в це свято 4 грудня:

— укладати церковний шлюб;

— шити;

— прибирати;

— прати;

— ображатися, злитися, засуджувати когось; - готувати скоромні страви — з м'яса, молочних продуктів і яєць (до 6 січня триває Різдвяний пост); - у народі кажуть, що в цей день краще не давати в борг.

Прикмети на Введення

Скільки на Введення води, стільки на Юрія трави. У цей день забороняється копати землю (там, де вона не замерзає), бо вона відпочиває. В іншому випадку врожаю не буде. У цей день зима остаточно вступає у свої права. На свято прийнято ходити в гості. Якщо першим до хати увійде чоловік — рік буде вдалим, якщо жінка — бути біді. Якщо на Введення похолодає, то зима буде лютою.

За старих часів наші предки асоціювали свято Введення з початком справжньої зими, її вступом у свої права. Оскільки грудень був багатий різними святами, люди прагнули дізнатися, яка погода випаде на святковий час.

Також в день Третьої Пречистої існує така традиція: хто перший вранці на Введення повернеться додому із церкви, той буде першим «полазником» — тим, хто приносить добро чи якесь лихо — на новий господарський рік.

Коли ж першим до хати увійде молодий хлопець, а ще й з грішми, то добра ознака: весь рік у хаті всі будуть здорові і вестимуться гроші. Якщо ж увійде старий та немічний, а ще бідний, то і хворі в хаті будуть, і злидні заведуться. Найгірше ж, розповідають люди, як зайде першою до хати стара жінка — «то вже добра не чекай». Не можна в цей день і йти позичати щось, кажуть, нічого доброго не буде з цього.

У Карпатах вірили, буцімто на Введення відьми стають «стоокими, видющими» — можуть бачити крізь стіни, крізь чорні смерекові ліси і високі гори… А ще вони сідають на коцюбу і летять відбирати у корів молоко, пише Укрінформ. Вранці до хати заводили бичка, телицю чи корову, давали їм хліба і води, щоби худоба впродовж року не хворіла і множилася. А ще корів «посівали» зерном, а вим’я мастили натирачкою з борошна. На Закарпатті на Третю Пречисту боялися жіночих навідин, бо вірили, що прийти може «тільки відьма». Щоб убезпечитись від небажаного полазника, біля воріт сипали освячений на Великдень мак або кидали дрібку освяченої солі. Прикметно, що Введення святкували всі слов’янські народи. Приміром у Болгарії це свято називали «Вовчою Богородицею». У Сербії цього дня не брали до рук нічого гострого: ні серпа, ні коси, ні ножа, ні ножиці, «щоб не розкривалася вовча паща і вороги наклепи не зводили».

Іменинниці нині всі Марії.