«Енігма» — казка від Ніни Буряк

У Національному музеї імені Андрея Шептицького у Львові (вулиця Драгоманова) відкрилася виставка художниці Ніни Буряк

«Енігма» — саме так називається виставка живопису львівської хулдожниці Ніни Буряк, яка відкрилася 21 листопада у Національному музеї імені Андрея Шептицького у Львові, що на вулиці Драгоманова. На виставці майстриня представила близько півсотні живописних полотен, які вона створила у період 2017−2018 років.

Найдивовижнішим явищем в житті людини є її жага до творчості. Ця жага, як «рerpetuum mobile» чи не єдиний елемент, який уподібнює її до ТВОРЦЯ, дозволяючи відчути радість буття, його чарівність, його казку, казку — енігму.

Енігма

Черговою такою казкою є прекрасне надбання львівської школи абстрактного малярства в творчості Ніни Буряк, яка органічно влилась в творчий процес, переконливо посівши вагоме місце в мистецькому житті як міста так і країни. Пірнаючи в стихію фарб та фактур, розбурханих натхненною уявою, рухаючись нетрями незвіданого з великою насолодою митець пізнає свою стежину, освітлюючи променями серця свого майбутній твір.

Панегірик осені

Працюючи на інтуїтивному рівні, в пошуках гармонійних тональних співвідношень та вплітаючи тонку гру ліній плям і фактур, вона доводить поверхню полотна до рівня музичних гармонік з ознаками симфонічних акцентів. У той же час зі свідомою аскезою, обмежуючи себе в об’ємі засобів виразу, створює дивний настрій, який манить у свій простір глядача, запрошуючи його поринути в глибинну флуктуацію притаманного їй творчого процесу, в якому все народжується і все щезає, залишаючи незбагненний настрій, відчуття правічного буття енергії матерії в її величному симфонічному звучанні.

Шерехи та шепоти, зітхання, монологи та діалоги дрібних і великих формально — структурованих поверхонь створюють рухливе поліфонічне мереживо, що згодом і в потрібний момент переростає в кульмінаційний зойк і знову розчиняється в першооснові твореного нею полотна.

Кожен компонент картини бере участь у формуванні мистецького твору, наповнюючи його відлунням бачених образів, тонко препарованих притаманним їй ліризмом. У мажорному чи мінорному регістрах художник переплавляє матеріальне з духовним, створюючи нові метафізичні настрої, запрошуючи ними до подорожі в забутий світ втрачених, замулених буденністю, глибинних відчуттів-почуттів, вона з дивовижною легкістю відроджує їх, знімаючи стару полуду і надає їм силу первісного звучання, створюючи КАЗКУ — ЕНІГМУ.

Принишклі пристрасті та спогади, затаєні в глибинах людської долі, трагічні і величні, буденні і врочисті мигтять у серці глядача, наповнюючи його новим змістом, змиваючи дрібне та нікчемне, залишаючи тільки остов — єдиний СЕНС. Сенс бути. Бути і називатись ЛЮДИНОЮ.

Течія буття як основа, як сюжетна канва циклу в казковій подорожі незвіданими світами живописної містерії, підводить до глибшого розуміння величі світобудови. Ніна розробляє обмежену кількість сюжетів, але в кожній роботі вона знаходить нові відтінки в інтерпретації даної теми. Пронизуюча багато творів ідея безперервного руху життя знаходить своє відображення в самій пластичній структурі, в ритмічній динаміці та текучості ліній, плям та фактур.

Ніна — художник, для якого «жити» рівнозначно «творити». Знову і знову вона прагне вдосконалити свою майстерність в ім’я глибшого і повнішого розкриття самої суті навколишнього світу.

Її творчість, як графічна так і живописна, завжди тяжіла до великих монументальних тем. Добре темперована як технічно так і енергетично, вона підносить їх до величних одухотворених образів буття людини, її внутрішнього, громадянського та соціального звучання.

Борис Буряк, Народний художник України