Олесь Федорченко вже у цьому сезоні планує повернутися на сцену
Стан здоров’я заньківчанина-байкера, який півроку тому потрапив у страшну аварію, покращується.
15 липня цього року актор Національного академічного українського драматичного театру ім. Марії Заньковецької Олесь Федорченко, повертаючись зі з’їзду байкерів у Карпатах, біля села Тухольки Львівської області потрапив у страшну аварію, внаслідок якої отримав важку політравму та травматичну ампутацію ноги. До збору коштів на лікування актора долучилися не лише рідні та друзі, але й усі небайдужі. Зараз Олесь проходить реабілітацію. Йде активна робота над встановленням протеза. Лікарі дають оптимістичні прогнози. Сам актор налаштований по-бойовому і ще в цьому сезоні планує повернутися на сцену, до того ж погодився дати коротеньке інтерв’ю телефоном спеціально для читачів «ВЗ».
— Лесику, на якій стадії зараз лікування?
— Зараз іде реабілітація, чекаю чергового рентгену. Згодом буду пробувати ставати на милиці і вчитися заново ходити. Я звідси маю вийти на двох ногах і зайти на роботу також на двох.
— Скільки операцій тобі зробили?
— Чотири операції вже позаду і, маю надію, що більше не буде.
— Як ти гадаєш, найважче вже позаду, чи ще попереду?
— Думаю, що попереду. Я знаю, що вже відбулося, але не знаю, що ще мене чекає.
— Чия підтримка в цей період була для тебе найбільш несподіваною?
— Величезної кількості людей — навіть не знайомих мені. Мене відвідували в лікарні директор театру, головний режисер, колеги-актори… Вони говорили: «Театр на тебе чекає!» Шляху назад нема. Знаю, що мене чекають і це дає крила. Також люди, які мене не знають, пишуть на Фейсбук, десь дістають мій номер телефону, дзвонять, кажуть, що все буде гаразд… Така неймовірна підтримка додає сили і бажання виправдати сподівання цих людей.
— Коли повернешся на сцену, в якій виставі хотів би вийти перший раз після тривалої паузи?
— В «Украденому щасті», де я граю роль Михайла. І ця вистава буде просто неймовірна! Я тепер багато чого знаю про біль.
— Чи вчиш зараз якусь роль?
— Хлопці з театру принесли мені роль Мазепи. Взагалі я зараз багато читаю, дивлюся фільми, які давно хотів переглянути, але все не було часу, як і на читання…
— Що хотів би сказати людям, які вболівають за тебе?
Іван Миколайчук, коли зняв уже не один свій фільм, сказав: «Тепер я знаю, як знімати кіно». А я тепер знаю, як грати те, що болить, тепер я не збрешу…
P.S. Процес лікування і реабілітації дуже складний, довгий і потребує чимало коштів. Тому, всі, хто хоче допомогти Олесеві Федорченку якомога швидше повернутися в стрій, можуть перераховувати гроші на картку ПриватБанку: 5168 7554 2462 0785 — Марія Шумейко, дружина Олеся.
