«Бідний викладач — бідні студенти»: У Львові мітингували освітяни

Близько 15-ї години на площі перед ЛНУ ім. І. Франка у Львові зібралося кількасот працівників освіти і науки й чимало студентів. Підтримали мітинг медики, шахтарі, працівники Львівського автобусного заводу та інші. Акція відбулася під гаслами «Хочемо жити гідно, а не виживати», «Припиніть нищити освіту», «Бідний викладач — бідні студенти», «Профспілкова молодь проти керованої бідності у самому серці Європи» тощо.

Першим виступив голова Об’єднання профспілок Львівщини Роман Дацько: «Сьогодні Україна, перебуваючи в стані війни, є однією з найбідніших держав у світі. За рейтингом бідності ми на 7-му місці та на 112-му — за рівнем життя. Лише 25% студентів-бюджетників отримують академічні стипендії. Наша мінімальна зарплата — найнижча в Європі, та ще й 40% з неї йде на оплату житлово-комунальних послуг. Заборгованість зарплат в Україні становить 2,7 млрд. гривень. Молоді вчені, науковці, їдуть шукати собі шматок хліба за межі держави. А пенсіонери взагалі - найбідніший прошарок населення України. Ми, профспілчани, не можемо стояти осторонь проблем, що приводять нас і наші родини до зубожіння. Реформи у державі проводити треба, але ми маємо мати забезпечені Конституцією права на гідне життя. Вимагаємо припинити економію на людині праці. Збільшити розмір мінімальних зарплат, стипендій, пенсій. Нехай наша влада поверне назад до України ті гроші, що вивезла. Вимагаємо припинити державне рейдерство щодо майна профспілок!».

До слова була запрошена народний депутат України Оксана Юринець: «Я тут не як депутат, а як професор кафедри зовнішньоекономічної митної діяльності Інституту економіки і менеджменту НУ «Львівська політехніка». Неприпустимо мати такі низькі зарплати. Бюджет наступного року не може бути прийнятий без змін, які мали відбутися ще з 1 січня 2018 року. Так, є тарифна сітка, яка порвана: є субсидії, є дотації, є подачки, які не відповідають гідній заробітній платі. Вчителі й викладачі — це люди, які тримають наше майбутнє. Але за ту зарплату вони не можуть вижити. Коли доцент оформлює субсидію — то це вже біда. Розмову про підняття заробітної плати ми почали давніше: у липні, з міністром освіти. Комітет освіти запропонував зменшити надбавки, які цьогоріч були спрямовані на правоохоронні органи, й скерувати їх на освітян. Сьогодні треба привернути увагу до комунальних і державних закладів освіти. Кожен з нас має мати за свою працю гідну заробітну плату. Українська нація не має бути обдурена обіцянками, що вже завтра щось зміниться. Ні, це буде відбуватися поступово. Мій батько каже: «Ті структури, як ти представляєш, існують 20−30 років. А Політехніка стоїть 200 років, і ще вдвічі більше стоятиме».

Учасниця мітингу, доцент кафедри хімічної технології нафти і газу Інституту хімії НУ «ЛП» Людмила Баб’як зазначила: «Зарплата просто мізерна! Учитися довго, захищати дипломні роботи, дисертації важко, а маємо менше, ніж у школі. З таким розвитком подій у нас будуть серйозні проблеми з кадрами. Інтелект нації їде за кордон, бо там, хоч і нелегко, та зарплата вища в кілька разів. Випускники моєї кафедри працюють по всьому світу. Неприємно, коли молодь виїжджає. Але не можемо її засуджувати, бо ж сьогодні в нашій країні варто сподіватися лише на себе».

Студенти вимагали підвищення стипендії й збільшення кількості стипендіатів. Неможливо жити на гроші, які вони зараз отримують. На них навіть «виживати» важко.

Протестувальники виголосили резолюцію з такими вимогами:

— Встановити у держбюджеті 2019 прожитковий мінімум:

— з 1 січня — 5167 грн.

— з 1 липня — 5335 грн.

— з 1 грудня — 5503 грн.

Мінімальна зарплата:

— з 1 січня — 7751 грн.

— з 1 липня — 8003 грн.

— з 1 грудня — 8255 грн.

Стипендію студентам слід підвищити до рівня прожиткового мінімуму.

— Виконати статтю 61 закону «Про освіту» (посадовий оклад працівників на рівні 3-х мінімальних зарплат, науково-педагогічним +25%).

— Встановити посадовий оклад І тарифного розряду на рівні мінімальної зарплати.

— Зберегти усі надбавки, виплати, доплати, підвищення, премії освітянам.

— Передбачити у Держбюджеті 2019 на освіту не менше 7% ВВП.

— Захистити права вчителів пенсійного віку на працю.

— Збільшити видатки на академічну стипендію студентам. Збільшити відсоток стипендіатів ВНЗ.

— Фінансувати державні вищі заклади освіти І-ІІ рівнів акредитації з держбюджету.

— Підвищити на 10% посадові оклади усім педагогічним та науково-педагогічним працівникам з 1 вересня 2018року.

— Збільшити обсяги освітньої субвенції з держбюджету місцевим бюджетам на 2,97 млрд. гривень на зарплати освітянам.

Ситуація із зарплатами викладачів і стипендіями справді критична. Наприклад, мінімальна стипендія у ЛНУ ім. І. Франка — 1340 грн, її отримує більшість студентів. Мінімальна стипендія у львівських коледжах — 900 грн. Ставки зарплат викладача вишу залежать від тарифного розряду. Наприклад, в ЛНУ ім. І. Франка затверджено з 01.01.2018 р. посадові оклади (ставки заробітної плати) відповідно до тарифних розрядів. Зокрема, посадовий оклад першого тарифного розряду — 1 762 грн. А найвищого, 24-го розряду — 7 682 грн.

Крім того є надбавки та доплати

за вчене звання:

— доцента = у граничному розмірі 25% від посадового окладу;

— старшого дослідника = у граничному розмірі 25% від посадового окладу;

— професора = у граничному розмірі 33% від посадового окладу;

за почесне звання України:

— «народний» = 40%;

— «заслужений» = 20%;

— «майстер спорту» = 10%;

за науковий ступінь:

— доктора філософії (кандидата наук) = у граничному розмірі 15% від посадового окладу

— доктора наук = у граничному розмірі 25% від посадового окладу

— за почесне звання «Заслужений професор ЛНУ ім.І.Франка» = 30%

— за виконання обов’язків заступникам декана = у граничному розмірі 30% від посадового окладу

Також є доплата за вислугу років (для науково-педагогічних працівників)

Від 3 до десяти років — 10% від посадового окладу;

Від 10 до 20 років — 20%

Більше 20 років — 30%

Уже 17 жовтня подібна акція протесту відбудеться у столиці. Як реагуватиме влада та яких змін дочекаються освітяни, побачимо згодом.