Українські контррозвідники завербували міністра «ДНР»: що розповів представник псевдореспубліки про ставлеників Кремля

За його словами, після зміщення з посади ватажка окупованих районів Донецької області Олександра Захарченка саме він мав очолити окуповану частину регіону, повідомляє ТСН.

Втім, чоловік потрапив за ґрати. Як виявилося, він — наша людина в найближчому колі ватажка «ДНР». Хто і як його вербував, що і скільки він злив — таємниця за сімома печатками. Нещодавно завербований псевдоміністр попросив евакуації. Завдяки складній операції українських контррозвідників, колишнього можновладця доправили на контрольовану територію. До нього, міністром культури бойовиків була власниця салону краси. Після нього культурний фронт «республіки» очолив аніматор корпоративів на прізвисько «Кіт Базиліо».

Нині за допомогою перебіжчика можна дізнатися найінтимніші подробиці правління російських ставлеників. Менеджменту за принципом бандитської сходки Захарченко навчав своїх підлеглих особисто. «Він зібрав міністрів і сказав: «Тут мені хабар принесли, я взяв і до каси поклав. І ви, якщо вам дають, беріть і мені приносте», — розповів «міністр».

Коли 2014 року треба було терміново написати гімн «ДНР», донецьких композиторів не знайшлося. Гімнописців «міністру» довелося привозити з Росії. «Міністр» мріяв про геть інше місце в ієрархії. Він знав, що, за планами російських спецслужб, саме його обличчя мало би замінити портрети Олександра Захарченка. І він чекав, що його зоряний час от-от настане. Головна інтрига в тому, що квазіміністр видав: у Кремлі за Донбас триває справжня війна між різними центрами впливу: між Федеральною службою безпеки та ГРУ, військовою розвідкою.

«Співробітник ГРУ Іванич мене представив як майбутнього главу республіки і що це вирішене питання. Мене ГРУ висунуло, але в них була конкуренція з ФСБ», — пригадав Лекстутес.

Кандидатуру Лекстутеса ГРУвцям запропонувала зірка «фейкових» пропагандистських роликів Марія Ципко або вона ж Марія Викіна, Бавикіна і Тарасенко. Справжнє ім’я провокаторки нам невідоме. Марія створила досконалий телеобраз жертви «київської хунти». Жінка гастролювала в цьому образі, розкручуючи антиукраїнську істерію, а в Києві була «солдатською матір’ю». В Одесі — «плакальницею з Куликового Поля». У Харкові — «корінною харків’янкою з бандерівськими трофеями». До окупованого Донецька вона приїхала з Москви як очільник «Фонду новомучеників Христових». Саме Марія знайомить спритного молодика зі своїми кураторами. У московському ресторані «ГлавПивТорг», біля будівлі спецслужби, «міністру» пропонують очолити «ДНР» замість Захарченка. Він розуміє, який це ризик.

За словами Лекстутеса, у разі погодження очолити окуповані районі Донеччини йому в ГРУ пропонували силову підтримку. «Викликали помічника Ходаковського і Безлера і говорять їм, що ви за фактом за нього відповідаєте», — пригадав затриманий.

Утім, ФСБ РФ перемогла в тому протистоянні. 2015 року «федерали» остаточно зробили ставку на Олександра Захарченка. Відтоді ватажок «ДНР» демонструє дива політичного виживання. Та його колишній міністр переконаний, що маріонетки Кремля приречені. «Багато знаєш — недовго живеш», — цей донецький закон колишній міністр дуже добре затямив.

Помічник президента Р Ф Владислав Сурков та ФСБ у якийсь момент похитнулись і ледь не втратили впливу в Кремлі, але врешті розштовхали конкурентів і лишили під собою контроль за війною в Україні. «Коли питання Суркова біля Путіна було вирішене, їм я став уже нецікавим. Мене засунули до в'язниці, розстрілювати виводили», — розповів екс-«міністр».

Москва залишила йому життя, і бойовики випустили «міністра» з-за ґрат. Тепер, коли контррозвідники вивели його на підконтрольну територію, найближче майбутнє свого політичного конкурента втікач бачить геть не в рожевих фарбах. «Захарченка, я думаю, ліквідують. Тимофєєв, фінансова підтримка Захарченка, розумніший, засяде десь на островах під інших прізвищем», — додав він.

Юрій Лекстутес — єдиний представник політичного бомонду «ДНР» на контрольованій території. Нині йому висунули підозру за статтею створення терористичної групи чи терористичної організації. Після серії вбивств Гіві, Мотороли, Мозгового та інших ватажків «молодих республік», Юрій вважає, що тут йому безпечніше. Його гарантії — це щедре розмаїття деталей та фактів, які він може надати для планування наступних операцій української контррозвідки.