На Закарпатті вперше відбувся фестиваль «Барви карпатського ліжника»

У програмі, окрім ярмарку та масових гулянь, відбулися майстер-класи

Яких тільки фестивалів не понавигадували закарпатські підприємливі газди — і фестиваль вина, який проводять кілька разів на рік, і фестиваль леквару (сливового варення), голубців, гентошів (різників свиней), бринзи і вурди… А тепер ще й придумали новий — «Барви карпатського ліжника», що вперше відбувся у селі Кваси Рахівського району.

Захід вийшов не лише розважальним, а й просвітницьким — у його програмі, окрім ярмарку та масових гулянь, відбулися майстер-класи.

Розпочався фестиваль із велелюдної ходи центром села до головної сцени свята. Кілька сотень учасників і гостей у супроводі музик, трембітарів і кінної групи закликали всіх охочих долучитися до колоритного дійства.

Ліжники — це ковдри з овечої вовни, що мають пухнастий ворс з однієї або двох сторін, прикрашені візерунками, переважно геометричного характеру. Сьогодні це чи не найпопулярніший сувенір з Гуцульщини. Ліжник — це корисно, тепло та модно, кажуть майстрині-ліжникарки. Для того, щоб виготовити ліжник, треба в середньому п’ять кілограмів вовни. Процес виробництва нелегкий і доволі часозатратний. У давнину ліжники були переважно природних кольорів — чорні, сірі та білі.

Сьогодні ж пряжу фарбують і це дає можливість урізноманітнити колір візерунків.

— Я впевнений, що і в наступні роки Рахівщина збиратиме справжніх майстрів карпатського ліжника. Ліжник, а по-іншому гуцульська ковдра, — це винахід гуцулів та унікальне гуцульське мистецтво. Він нагадує гуцульський характер — теплий, гарний і трохи «кусається», — сказав на відкритті фестивалю голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль. Він додав, що започаткований цьогоріч міжнародний фестиваль ліжників — це, перш за все, вияв поваги до професії, яка зникає. Це підтримка людей, які займаються цією справою і зберігають та продовжують традицію ліжникарства.

На фестивалі подивитися було на що. Майстри представили гостям ліжники з унікальними візерунками, а ще ковдри, подушки, картини, верхній одяг, прикраси, взуття із вовни. Кілька імпровізованих виставкових майданчиків організували ліжникарі з Рахівщини та сусідніх районів Івано-Франківщини.

Одна з майстринь, Ганна Копельчук з Косівського району, розповіла, що займається ліжкарством понад 40 років. «Мене ліжникарства вчила мама, а я вже передала секрети цього мистецтва двом своїм донькам і онукам. А вовну використовуємо тільки закарпатську». Бо з проданих речей живуть, будують і навчають дітей…

Привезли майстри не лише свої вироби, а й обладнання — старовинні верстати, які подекуди слугують своїм господарям понад 60 років. За словами майстринь, для виготовлення двоспального ліжника потрібно близько тижня. Орнаменти автори або відтворюють зі старовинних ескізів, або вигадують самі.