Передплата 2024 ВЗ

Окрилена мрія Наталії Ратушної

В арт-галереї «Дзиґа» у Львові відкрилась фотовиставка «Окриленість мрії» відомої львівської фотомисткині Наталії Ратушної.

У представлених роботах можна виділити три теми: «Звучання пустки», «Золота рибка» і «Всемогутній Хронос».

«Звучання пустки» відбувається у вигаданому, намальованому світі, де будинки, люди, птахи і жаховисько допомагають донести до глядача певну ідею. Малюнки тут привносять в сюжет фантастичний фактор, якому деколи важко дати раціональне пояснення, однак, це лише на перший погляд. Авторка вдало апелює до глядача мистецькими засобами, розкриваючи свою ідею-мрію. Ось «Вічна течія» — течія кораблів, політ птахів і прагнення до польоту людини, виражене яскравим кольором, розкритими долонями, неначе крилами, або ж — «Заблукана між деревами», де відчувається злиття людини з природою, де вітер колише дерева і людину як єдине ціле. Багато роздумів викликає робота «Зустріч з невідомістю», де людина насторожена, навіть упереджена, бо ж не знає яка та невідомість… Цикл робіт «Звучання пустки» — це утвердження власного «его», рух проти течії, протиставлення колективу, масовості. Справді нетрадиційний погляд на світ.

Тема казкової дружби дивакуватого хлопчини розвинена у підбірці «Золота рибка».

Чи зуміла та рибка виконати якесь бажання її рятівника, ми ніколи не дізнаємося, але це й не важливо. Важливо те, що поняття «надприродного», згідно з яким рибка може виконувати наші побажання, сприймається як рідкісне і протизаконне (хоча й приємне) порушення правил (законів) світу.

Цикл світлин «Всемогутній Хронос» нагадує глядачеві про відповідальність кожної миті його життя, про постійний вибір: робити крок чи ні? Як повестись на «перехресті стрілок часу»? Що робити із тим «колесом часу», що невгамовно крутиться?

До глибоких роздумів спонукає робота «Ланцюг», де людина опинилася в путах умовностей, формальностей, конкретної послідовності. Вона розірве цей ланцюг чи ні? Світлини Наталії Ратушної не дають відповідей на ці питання, але заставляють глибоко замислюватись, шукати їх.

«Наталія Ратушна вкотре дивує своїм фотографічним підходом. Кожна її наступна фотовиставка — це завжди новий філософський підхід в сприйнятті світу, новий пошук мистецьких гармоній, де вона поєднує фотографічне зображення і малюнок, тобто, реальність і фантазію. Ми бачимо тут протиставлення червоного і чорного, що підкреслює яскраву емоційність робіт і автора. І ще у цих світлинах «прочитується» певна послідовність, своєрідний театр. Зрештою, як казав відомий класик: «Весь світ — театр, а ми в ньому — актори». Кожен грає сою роль. Наталія Ратушна грає свою роль яскраво, виражено, красиво та емоційно.

Схожі новини