150 гектарів у центрі міста Лева — без реклами?

Верховна Рада України ухвалила закон № 1553 «Про внесення змін до ЗУ «Про охорону культурної спадщини». Закон має допомогти захистити пам’ятки ЮНЕСКО в Україні, зокрема, історичний ансамбль Львова, Софіївський собор та прилеглі чернечі будівлі, Києво-Печерську лавру, будівлю університету в Чернівцях, старовинні дерев’яні церкви на Львівщині.

«Львів'яни часто скаржаться на будівельний вандалізм в історичному центрі міста, — сказав у коментарі для „ВЗ“ народний депутат України Ігор Васюник, який є ініціатором і співавтором закону. — Будують, де хочуть і що хочуть! Серед середньовічних кам’яниць зводять багатоповерхівки, на місці вікон вирубують двері в магазин, добудовують мансарди на 4−5 поверхів. Власники ресторанів і кафе проводять ремонти так, що унікальна ліпнина разом із будівельним сміттям їде на смітник… 2,5 мільйона туристів, які торік відвідали Львів, приїжджали подивитись насамперед на його неповторну архітектуру. Велику роль у розвитку туризму свого часу відіграло включення історичного ансамблю центру Львова до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО».

Ухвалений закон передбачає створення органу управління, який розроблятиме план управління пам’яткою ЮНЕСКО, і надаватиме висновки щодо містобудівних перетворень на території пам’яток та її буферних зон. «Ці висновки будуть обов’язкові до врахування при прийнятті Мінкультом рішень щодо видачі дозволу на ті чи інші містобудівні перетворення, — археологічні роботи, будівництво, земляні роботи, — каже пан Васюник. — Орган управління підзвітний уряду. Друге нововведення — ухвалений закон передбачає створення наглядової ради, з метою контролю за станом збереження пам’ятки. До складу такої ради мають увійти незалежні фахівці з пам’ятко-охоронного середовища, громадські діячі, експерти, депутати, які контролюватимуть діяльність органу управління. Ті, хто в судах роками захищали пам’ятки від вандалів. Тепер вони матимуть право голосу, і їхню думку зобов’язані враховувати». За словами Ігоря Васюника, досі в Україні на законодавчому рівні не було закріплене визначення «об'єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО». «І в судах це був перший аргумент від добре оплачуваних адвокатів грошовитих вандалів, — наголосив народний депутат. — Саме через відсутність у законодавстві України норм, які б захищали пам’ятки ЮНЕСКО, громадськість та експерти з пам’яткоохоронної діяльності роками доводили порушення в судах».

Телефоную по коментар до начальника управління охорони історичного середовища ЛМР Лілії Онищенко. «Відтепер весь історичний ансамбль Львова, 150 га, буде єдиною пам’яткою національного значення, — каже пані Лілія. — Тож будь-які дії щодо тих пам’яток повинні мати погодження центрального органу охорони історичної спадщини, Мінкульту. Як тепер працюватимуть ті, хто захочуть реставрувати вікна? Треба, напевно, погодження міністерства… Закон передбачає повну централізацію, а не децентралізацію. Буде створено орган управління об’єктами ЮНЕСКО. Як можна управляти об’єктом, який не є у власності? У законі також написано, що на території об'єкту Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО не можна буде встановлювати будь-яку рекламу. Тож 150 га центру Львова будуть без реклами. Мені дивно, що в законі немає винятків. Адже реклама буває різною — соціальною, культурною… Наприклад, якщо Оперний театр захоче встановити на фасаді прем’єру своєї опери, має погодити це з Мінкультом… Традиційно ставимо рекламу на риштуванні. Кошти від цієї реклами поповнюють міську скарбницю. Тепер такі банери будуть заборонені».