Замість «Вечірнього Львова» — еротичний театр

У місті Лева нічні клуби ростуть як гриби після дощу.


Нічних клубів яскраво вираженої еротичної спрямованості у Львові побільшало. У приміщенні Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької відкрили еротичний клуб-ресторан. «Театрали! Це треба зупиняти. То вже дно. То поряд з Оперним», — обурився на своїй сторінці у ФБ відомий львівський ресторатор Вардкез Арзуманян.

Як повідомляє видання «Твоє місто», у прес-службі Театру Заньковецької заявили, що частина будівлі, де розташовано заклад, перебуває в приватній власності, тому вони ніяк не могли вплинути на появу еротичного клубу. «Ми, звичайно, не бажаємо такого сусідства, але самостійно на це впливати не можемо, - повідомили у театрі. — Щоб унеможливити появу таких речей, у Львові повинна бути якась консолідована громадська позиція та обурення».

Corset Erotic Theater and Restaurant Club (офіційна адреса — проспект Свободи, 26) позиціонується як нічний клуб. Години роботи — з 22.00 до 6.00. Власником закладу є ТОВ «Сцена № 3». Згідно з даними Youcontrol, цією фірмою володіє уродженець села Буховичі Мостиського району Богдан Нагайло. Основним видом діяльності ТОВ «Сцена № 3» є обслуговування напоями. Як пише видання «Вголос», Богдан Нагайло повідомив, що це радше «еротичний театр». Така назва пояснюється тим, що заклад розташований у приміщенні театру. «Це не стриптиз-клуб, нічого аморального тут не відбувається, — сказав пан Нагайло. — Театр завжди був осередком світського життя. Згадаймо, як у театрі Курбаса колись розташовувалося казино, ресторан та кабаре. Це частина концепції закладу. У минулому це називали кабаре, зараз — еротичний театр».

У цьому приміщенні нещодавно розташовувався знаковий для Львова ресторан «Вечірній Львів». Навіть досі на вуличній вітрині, де зараз стоїть «корсетний виріб», є монограма «ВЛ». «Вечірній Львів» для багатьох львів’ян середнього віку був знаковим і ностальгійним закладом. Цей заклад громадського харчування відкрили у 1970-х роках. Це була одна з найкрутіших точок Львова, як тоді казали, «класний кабак». Вхід коштував 2 рублі (для порівняння, середня зарплата тоді становила 100 рублів). На ці кошти можна було зробити замовлення. Щоправда, «вхідний квиток» не покривав вартості замовлення, бо бар був досить дорогий. Там подавали холодні закуски, коктейлі, міцну випивку. Ходити туди було модно, потрапити — важко (подібних закладів у Львові було мало, до них стояли черги, місць бракувало). У «Вечірньому Львові» тусувалася переважно творча еліта. Історики стверджують, що у XIX столітті, коли ще тільки побудували театр, у цьому підвальчику містився… громадський туалет, але ці дані не підтверджуються.

У 90-х роках директором «Вечірнього Львова» була Галина Маслюк (нині — Почесний консул Республіки Казахстан у Львові). Коли підприємство роздержавлювали, вона викупила бар і подарувала своєму сину Андрію на повноліття. Приміщення понад двадцять років простояло закритим. Потім Андрій Маслюк вирішив відновити цей заклад. Для цього задіяли істориків, дизайнерів, підняли архіви. Відкрили його у 2015 році. Це був не тільки ресторан з вишуканою кухнею, а й своєрідний музей, де можна було здійснити екскурсію. А ввечері там відбувалися концерти із «живою» музикою.