На Зелені свята сама Богоматір перевіряє, чи чисто у хаті

Про те, що Зелені свята святкуватимемо вже цієї неділі, 27 травня, можна зрозуміти, як тільки наблизитися до продуктового ринку. На вулиці, вздовж тротуару, стоять люди з в’язанками очерету. Зелені довжелезні листки цього зілля, яке у народі називають шуваром, символ Зелених свят.

Господині прикрашають помешкання шуваром — хтось кидає на підлогу, дехто ставить у високу вазу на підлозі, або, не розв’язуючи оберемка, залишає у куточку, як дідуха на Різдво.

Чому українці назвали Трійцю, яку відзначають на 50-й день після Великодня, Зеленими святами? Люди вважають, начебто в цей день Бог створив землю і засіяв її зеленню (від цього й Зелені свята). Інші казали, ніби Христос, апостоли Петро та Павло, йдучи дорогою, присіли під зеленою кроною дерева, а тому й триденне свято; дехто стверджував, що Христос, в’їжджаючи до Єрусалима на ослику, обрав собі шлях не по панських килимах, а по бідняцькому зеленому гіллі.

Обрядовість Зелених свят знаменує завершення весняного і початок літнього календарного циклу. Колись вони починалися ще в п’ятницю. Оселі ретельно прибирали — українці вірили, що сама Матір Божа перевіряє, чи чисто в хаті. Жінки до схід сонця йшли до лісу, щоб заготувати лікарських трав. Вважали, що таке зілля має бути особливо цілющим. У цей день збирали також і росу, якою лікували хворі очі.

Напередодні, у суботу, сільські ґазди прикрашають подвір’я та господарські будівлі зеленими гілками липи. Липою прикрашають під’їзди, сходові майданчики і помешкання і міські жителі. Липою замаюють і сільський та міський транспорт.

Церква неодноразово зверталася до парафіян з проханням не нищити дерева. Бо ж за два дні той «май» знімають і викидають у смітник.

На Зелені свята, як і на Великдень, провідують могили померлих родичів. За дохристиянським віруванням, на Зелені свята мерці вдруге (після Великодня) виходять на світ із землі. На кладовищі правлять панахиду.

Окрім прикрашання осель шуваром та липою, українці дотримуються й інших обрядових традицій. На свято Трійці дівчата плетуть квіткові віночки і «завивають» ними березу. Кажуть, якщо гарненько завити берізку, збудуться задумані бажання, наприклад, покохає вподобаний хлопець. Якщо вінок розплететься і впаде — бажання не здійсниться.

Якщо на Трійцю наречений попросить у батьків коханої згоди на одруження, а на Покрову молоді одружаться — життя буде довгим і щасливим.

Старі люди казали: якщо на Трійцю падає дощ, це сльози померлих. За іншою прикметою, якщо падає дощ у цей день, буде багато грибів і тепла погода.

А ще, кажуть, від Зелених свят починається справжнє літо. Бо з цього дня не лише з неба, а й від землі тепло йде.