«Дитина й досі налякана…»

Лише після розголосу у соцмережах поліція взялася розслідувати справу про побиття 8-річної Ксенії біля магазину

Справа про побиття дитини на розі вулиць Стрийської та Сахарова набула широкого суспільного розголосу.

«Мою восьмирічну доньку побила посеред вулиці продавчиня магазину. Ми поїхали з донькою до лікарні, там виявили забій потилиці. Інцидент трапився 7 травня. Станом на нині поліція бездіяльна, слідчу я розшукала тільки з адвокатом… Минув тиждень з часу події», — написала у Фейсбуці мама 8-річної Ксенії, Христина Воробій.

Після того, як мама заявила про «бездіяльність поліції» публічно, правоохоронці зарухалися (сподівалися, очевидно, що обійдеться профілактичною бесідою). Хоча заяву до поліції потерпілі написали того ж дня, коли стався конфлікт. Франківський відділ поліції відкрив кримінальне провадження за статтею 125 ККУ (умисне легке тілесне ушкодження). І вже навіть опитав продавчиню. Потерпілі даватимуть покази у понеділок, 21 травня. Керівник Франківського відділу поліції Олександр Кінах у коментарі «ВЗ» зауважив, що слідчі дії тривають. Про подробиці інциденту відмовився говорити.

Я зателефонувала до пані Христини, коли вона йшла з донькою до дитячого психо-неврологічного диспансеру. Зі слів мами, дитина й досі налякана. Тією дорогою Ксенія ходить щодня. За дитину ніхто з дорослих на вулиці не заступився… Мама переповідає про інцидент, який трапився біля магазину: «Ксенія чекала автобус, їхала на музику. Стояла біля дерева. Хотіла витягнути з сумки собі кексика. Але там, де вона хотіла сісти, валялася коробочка з-під цигарок. Ксенія її посунула… Це спровокувало агресію тієї кобіти, вона вилетіла з магазину зі словами: „Що ти мені тут смітиш?!“. Наказала Ксенії підняти цю пачку і викинути. Очевидно, що восьмирічна дівчинка розкидатися коробками з-під цигарок не могла. Ксенія відмовилася. Сказала: „Це не я кидала!“. Тоді продавчиня вхопила Ксенію за руку і почала кудись тягнути… Донька почала боронитися, розмахнулася і вдарила її по чолі. Продавчиня почала бити дитину по голові, по руках…».

Донька зателефонувала мамі, розповіла, що її побили. Пані Христина одразу прибігла, бо поруч працює. «Ви розмовляли з цією продавчинею?» — питаю. «Я потім підходила до неї, хотіла, щоб вона дала контакти власників магазину. Але говорити з нею нереально. Розмовляє на підвищених тонах. Звинуватила мене у поганому вихованні і у всіх смертних гріхах, — каже мама. — Дії дитини — це завжди дії дитини. Це не означає, що їй дозволено все. Але якщо, на чиюсь думку, робить щось неадекватне, неприйнятне, загрозливе, тоді викликають батьків, і діалог ведеться з ними».

«Що дитина говорить? Як почувається зараз?» — запитую. «Слава Богу, вона усвідомила, що за неї є кому заступитися. Що вона не винна. Я їй пояснила: «Якщо чужа людина бере тебе за руку і кудись тягне, то ти маєш право кричати, бити, дряпатися, кусати, бо невідомо, який намір у цієї людини. Якщо б мене хтось вхопив за руку і кудись потягнув, я би також не кліпала очима», — каже пані Христина.