Передплата 2024 «Добра кухня»

«9 травня Росія забуде про дружбу Джугашвілі з Гітлером та кожне п’яте українське життя віддане в боротьбі з фашизмом», — російський музикант

  • 08.05.2018, 19:55
  • 878

Російський опозиціонер і музикант Олексій Лебединський вразив мережу відвертим зізнанням про «победобєсіє» в РФ.

Відповідний текст опублікований на ресурсі Віче НСН.

Подаємо його в повному обсязі.

Мені дуже боляче про це говорити, але я зобов'язаний перед всіма, хто віддав своє життя для того, щоб ми жили … І тим, хто не пам'ятає або не хоче знати і пам'ятати, я зобов'язаний про це нагадувати щороку.

На превеликий жаль, через кілька днів, в черговий раз за останні роки, моя Росія під прапорами і стрічками роздутої феєрії «победобесія» знову забуде про багато важливого, глобального, правдивого. Забуде про те, що не було ніякої окремо взятої Вітчизняної війни Росії з Німеччиною, а була Друга світова війна, в якій боролися з фашизмом більше 40 країн, війна, в якій один СРСР без основних своїх союзників, Великобританії і США, ні за що б не переміг.

Моя Росія знову забуде про те, що це Великобританія та Франція першими оголосили війну Гітлеру в вересні 1939-го після нападу Німеччини на Польщу. Вона забуде в черговий раз і про те, як Сталін увійшов в іншу частину Польщі, окупував Прибалтику і в тому ж 39-му напав на Фінляндію, що параноїк і тиран Джугашвілі аж до 22-го червня 41-го взасос дружив з фашистами і допомагав їм сировиною.

Росія знову не згадає і не задумається про те, чому ми втратили більше 25 мільйонів чоловік в цій війні (на кожного знищеного нациста припадає понад 7 наших загиблих) … Росія знову забуде про загороджувальні загони і наших пацанят, які тільки що закінчили школу, яких гнали на передову назустріч шквальному вогню з однією гвинтівкою на двох-трьох, і вони бігли беззбройні, поки хтось із товаришів не падав замертво, і тоді вони підбирали його гвинтівку …

Росія не згадає про те, як лютували наші війська у взятому Берліні — як ґвалтували, вбивали і грабували простих мирних цивільних жителів (Щоб не бути голослівним. Моя тітка, Віра Лебединська, що пройшла з самого початку всю війну медсестрою з 16-річного віку, витягнула сотні поранених з поля бою, дійшовши до Берліна, побачила там такі звірства своїх бойових товаришів, що ридала тиждень, а потім залишилася на два роки відновлювати місто, щоб хоч якось змити цю ганьбу …) чому не згадає Росія, чому забуде?

Тому що вона отруєна брехнею десятки років, тому що іноді буває не тільки гордо, але і часто дуже соромно за своїх предків, а моя Росія і її народ не вміють визнавати ні провину, ні помилки, мій нинішній «уряд» не вміє вибачатися навіть за своїх вчорашніх хамів-дипломатів … Але зараз не про це.

Найприкріше, що моя зомбована, але рідна Росія не згадає 9-го травня про те, що дійсні ветерани, учасники тієї страшної війни, ніколи не випромінювали радості в цей день, вони не стрибали і не сміялися — вони тихо згадували про жах, страх, біль, смерть, вони згадували обличчя і останні слова своїх загиблих товаришів … вони не любили про це говорити, а коли їх дуже просили, то дуже багато чого не могли розповісти і ретельно вибирали моменти і слова — такі були часи, всю правду було не розповісти — майже так само, як зараз …

Я пам'ятаю, як ветерани мовчки сиділи з чаркою горілки і шматком чорного хліба, занурившись в важкі спогади, поки молодь, яка не нюхала пороху, веселилася … Так ось, 9-е травня — не свято для нас, це було свято для них, що воювали, та й те гірке, зі справжніми сльозами горя і болю на очах … а для нас це має бути зовсім не зайвий привід для дозвілля, веселощів, а навпаки.

Тим більше, якщо ви бачите зневажливе ставлення уряду до тих одиниць, що залишилися в живих, учасників тієї війни — сором повинен бути такий, що ні в одне живе серце йому не поміститися, адже вони вмирають в голоді, злиднях і забутті …

9-е Травня — день Пам'яті, Скорботи і Подяки, низький уклін всім тим, хто брав участь, хто загинув у тій страшній війні з фашизмом і нацизмом — росіянам, англійцям, полякам, євреям, білорусам, казахам, грузинам, вірменам, татарам, американцям, австралійцям і багатьом іншим … Християнам, буддистам, мусульманам, іудеям — всім, хто поборов Зло.

І я вважаю, що особливим чином зараз, в ганебний для Росії час, ми повинні вклонитися братам-українцям, адже кожне п'яте життя, віддане в боротьбі з фашизмом — українське. І мені, як громадянину Росії, безмежно соромно за те, що зараз творить в Кремлі злочинний російський уряд з тими, чиї предки пліч-о-пліч з нашими предками, в одному окопі, в одному танку, на одному полі бою віддавали свої життя в сутичці із загальним Злом. Веселощів бути не може. Може бути тільки Пам'ять і Скорбота. Щоб більше такого не повторилося. Поважати, дякувати, просити вибачення і Пам'ятати. Ніколи не забувати. Заради дітей, заради життя, заради майбутнього. Пам'ятати. Інакше все повториться, але ще страшніше. Пам'ятати. Пам'ятати. Пам'ятати …

Схожі новини